8
‑Yusu a ‑nagbopʋ* kɔ nʋgbɩ ‑mʋ', ‑ʋ nɛ la꞊a ‑mɔ 'hʋɛn‑
1 ‑Tɛ ti gbi ‑hi, ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu nɛ la 'dɩɩ kɩ, 'ɛ pɩ la Nyɩsʋa a ꞊haantitie, ‑ɛ hlɛ꞊ɛ, ‑ɛ mɔ, Nyɩsʋa di kɔɔ nyibli win kɩ. 'A ‑nagbopʋ nɩ ‑pu ꞊tu 'ʋ 'hʋɛn ‑mʋ',
2 ʋ kɔ nʋgbɩ ‑bɩ 'hʋɛn‑, ʋ nʋ‑ yɩ꞊ɩ ꞊wien kʋɛ. Nʋgbɩ a 'mʋ, ʋ nʋ‑ kɔ ke' ɛ bla la 'ʋ 'kuo ‑hʋɩn* lɛ, kɔ, 'ɛ nu la꞊a, 'waa 'kʋɛ 'ɛ ‑wɛ la. Nʋgbɩ a 'mʋ, 'waa 'nyrɛ, nɔ‑ ‑bʋ: Mari ‑mʋ', ʋ dɛɛ Madala a Mari, ‑ɛ kɔ ke' ‑Yusu bla la 'ʋ 'kuo ‑hʋɩn nɩ ꞊hlon'hʋɛn lɛ;
3 ɛ kɔ 'kɩɩn Helɔdɩ a 'kayu a 'yie꞊tunyɔ Kusa a nʋgba, ‑ɛ mɔ Sanɩ, kɔ Sisanɩ, kɔ nʋgbɩ ‑hʋɔhʋɩ ‑bɩ 'hʋɛn‑. Nʋgbɩ a pɛpɛ a 'mʋ, ʋ mɔ la dɛkɔnʋgbɩ dadʋ, 'ʋ ni la 'waa kʋkɔ‑tɛblɩ, 'ʋ yɩ la ‑Yusu kɔ 'a ‑nagbopʋ 'hʋɛn‑ ‑hɛɛ ‑nɩ.
‑Yusu pʋ la 'dʋdɔnyɔ a 'ledʋ
(Matie 13.1-23; Makɩ 4.1-20)
4 'A ‑nɛ 'dɩɔ 'bʋ nɩ 'ʋ, nyibli ‑hʋɛn 'lɩ ‑wlu, 'ʋ mi 'lɩ ‑Yusu ‑mɔ. ‑Tɛ nyibli ‑hʋɔhʋɩ a 'mʋ, ʋ ꞊glaa 'lɩ꞊ɩ lɛ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ ‑tʋa 'waa 'ledʋ a yɩpʋpʋʋ, ɛ wɛn:
5 «Ɛ kɔ la ‑nyrɔwɔ ꞊dʋ, nyɩbɛyu ꞊dʋ, 'ɛ mu la 'a ‑tɛblɩ 'dɔ mɔ. ‑Tɛ ɛ nyre 'ʋ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ ‑tʋa 'a ‑gbʋgbla, 'kɩ 'lɩ ‑ci 'kwli. ‑Tɛ ɛ yɩ꞊ɩ nɩ ‑gblɛ, ‑ɛ ‑bɩ 'kɩ 'a dɛ ‑bɩ bii 'lɩ 'hru wlɔn, nyibli 'ʋ nɛ꞊ɛ klɛ, nʋblɩ 'ʋ yɩ 'a dɛ ‑bɩ di.
6 'A 'hʋɛn a dɛ, ɛ ‑gbla, ‑tʋtʋkʋtɩɔ ‑mʋ', ɛ bi 'ʋ kɩ, 'hɩɔ 'pa nɩ 'lɩ꞊ɩ bʋ, 'ɛ 'sii yɩ, 'ɛ ꞊ga. Kɛɛ, ‑tɛ ɛ ꞊ga, ‑ɛ ‑bɩ ɛ ma nɩ, ‑ɛ nu꞊o, ‑tʋtʋkʋtɩɔ a 'mʋ, ɛ 'yɩ 'nie ‑kɔ.
7 'A ta a dɛ, ɛ ‑gbla, 'kɩ ɛ bi 'lɩ 'witi 'nyɩ. ‑Tɛ ɛ ꞊ga, ‑ɛ ‑bɩ 'witilili a 'mʋ, ɛ 'ya nɩ, 'ɛ 'buu ꞊nɛ 'lu lɛ.
8 'A ‑hɛn a dɛ, ɛ ‑gbla, ɛ nɔ‑ bi 'ʋ ꞊haan‑tʋtʋ kɩ. ‑Tɛ ɛ ꞊ga, ɛ ku nɩ ‑tɛɛ, 'ɛ pʋ blɩ. 'A blʋ nɩ ‑do, ɛ pʋ 'yɔ a ‑wlɩ nɩ ꞊hun.» ‑Ɛ ‑bɩ kɛ‑ ‑Yusu pɩ 'kɩ ꞊nʋ yɩ: «'Bʋ mɔ, 'ba kɔ ‑tɩ'wɩnnʋa, ‑ɛ ‑bɩ ba 'wɩn ‑tɩ ‑dodo.»
9 Ɛ nɔ‑ mɔ 'a ‑nagbopʋ* bʋ 'bɛti꞊e lɛ, ʋ wɛn: «'Ledʋ ‑bʋ, ‑pʋ, 'a 'mini 'lɩ?»
10 ‑Ɛ ‑bɩ ɛ wɛn: «'A mʋ ‑bʋ, ‑ʋ mɔ 'na ‑nagbopʋ, Nyɩsʋa ni꞊e nɩ, 'a yrui Nyɩsʋa a ‑tɩ' lɛ, ɛ ꞊hɛn 'nyrɛ, ‑tɛ Nyɩsʋa ni, 'ɛ kʋɛ nyibli win kɩ. Nyɩsʋa a ‑tɩ a 'mʋ, ɛ ‑hli nyibli 'yi kɩ. Nyibli ‑bʋ, ‑ʋ 'yɛ nɩ na 'mʋ ‑mɔ, 'kɩ 'lɩ 'ledʋɩ nɩ ‑do 'kwli, 'kɩ ʋ yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ 'wɩɩn ‑nɩ. Ɛ nɩ ‑do a 'mʋ, ɛ nɔ‑ ʋ 'crɩ la, 'kɩ 'lɩ Nyɩsʋacrɩɛn 'kwli, ‑ɛ mɔ:
Ʋ yɩ꞊ɩ 'nɩ 'ye ‑tɛɛ,
kɛɛ, ʋ 'nɩ ‑yru꞊o lɩ꞊ɩ lɛ,
'ʋ yɩ꞊ɩ 'wɩn ‑tɛɛ,
kɛɛ, ʋ 'nɩ ‑yru꞊o lɩ꞊ɩ' lɛ ‑wɛ.»
11 ‑Ɛ ‑bɩ ɛ yɩ ꞊nʋ 'nɩ ‑lee ‑nɩ, ɛ wɛn: «Dɛ ‑mʋ', 'ledʋ ‑bʋ, ɛ ꞊hɛn 'nyrɛ, ɛ nɔ‑ ‑bʋ: 'Dʋdɔ‑tɛblɩ ‑mʋ', ɛ nɔ‑ mɔ Nyɩsʋa a win. 'Dʋdɔnyɔ, nɔ‑ mɔ nyiblo ‑bʋ, ‑ɛ nɛ Nyɩsʋa a ‑tɩ ‑mɔ lɛ.
12 'Hru ‑mʋ', ‑ɛ kɔ wlɔn ɛ bii 'lɩ lɛ, 'tɩ‑ nʋblɩ 'ʋ yɩ꞊ɩ di mɔ di, ɛ nɔ‑ mɔ nyibli ‑bʋ, ‑ʋ yɩ Nyɩsʋa a win 'wɩn, 'tɩ‑ 'kuo ‑hʋɩn* a nyiblo gbagbʋ 'ɛ yɩ di, 'ɛ ‑hɛ 'lɩ ꞊nʋ win a 'mʋ ꞊wlʋ klɛ, ‑ɛ di꞊e nu, ʋ 'nɩ ꞊ha Nyɩsʋa a win a 'mʋ ꞊wlʋ yɩ ‑kuo ‑nɩ, Nyɩsʋa 'nɩ ꞊ha ꞊nʋ wa.
13 ‑Tʋtʋkʋtɩɔ ‑mʋ', 'hɩɔ 'pa nɩ 'lɩ bʋ, ‑ɛ kɔ kɩ 'dʋdɔ‑tɛblɩ ‑bɩ ‑mʋ', ɛ bii 'ʋ lɛ ‑wɛ, ɛ nɔ‑ mɔ nyibli ‑bʋ, ‑ʋ yɩ Nyɩsʋa a win 'wɩn, 'tɩ‑ ‑ʋ yɩ꞊ɩ kɩ wɛn, 'kɩ 'lɩ plɔ a bleelɛ 'kwli, 'tɩ‑ ‑ʋ kue ꞊nɛ ꞊wlʋ yɩ, 'kɩ 'lɩ ti gbi 'kwli. Kɛɛ, ʋ 'nɩ ‑hʋa꞊a lɩ꞊ɩ, 'kɩ bʋ pʋ 'ma, 'kɩ 'lɩ 'waa ꞊wlʋ kɩ. Nyibli a 'mʋ, ti ‑mʋ', ‑ɛ kɔ 'yri 'kuo ‑hʋɩn a nyiblo gbagbʋ yɩ 'ʋ ꞊nʋ lɛ ꞊tɛɛ ‑nɩ, 'kɩ bʋ nu dɛ 'kuku, ‑ɛ ‑bɩ ʋ yɩ 'kee Nyɩsʋa a win a ꞊wlʋ a yɩkuolɛ.
14 ‑Tʋtʋkʋtɩɔ ‑mʋ', 'witi nɩ 'ʋ kɩ, ‑ɛ kɔ kɩ 'dʋdɔ‑tɛblɩ ‑bɩ bii 'lɩ ‑wɛ, ɛ nɔ‑ mɔ nyibli ‑bʋ, ‑ʋ yɩ Nyɩsʋa a win 'wɩn, 'tɩ‑ nyibli a 'mʋ, 'ʋ yɩ hriti ‑nɩ, 'kɩ 'ʋ 'kla‑wliye'yɩya a ‑ta', kɔ, 'ʋ nɛɛ kʋkɔ‑tɛblɩ a ‑tɩ ꞊wlɩ klɛ, ‑ɛ pɩ 'lɩ ꞊nʋ kɩka 'nyɩ, kɔ, 'klɔ a ‑tɛblɩ ‑bʋ, ‑ɛ kɔ 'tʋ ni ꞊nʋ, ɛ nɔ‑ 'waa ꞊wlɩ yɩ ꞊wien lɛ kʋɛ. ‑Tɛblɩ a pɛpɛ a 'mʋ, ɛ ni꞊e nɩ, 'kɩ Nyɩsʋa a win 'yɛ nɩ nu ‑kʋan, 'kɩ 'lɩ 'waa ꞊wlɩ kɩ, 'ɛ yɩ lɛ ‑hihre ‑nɩ.
15 ꞊Haan‑tʋtʋ ‑mʋ', ‑ɛ kɔ kɩ 'dʋdɔ‑tɛblɩ ‑bɩ ‑mʋ', ɛ bii 'lɩ lɛ, ɛ nɔ‑ mɔ nyibli ‑bʋ, ‑ʋ yɩ Nyɩsʋa a win 'wɩn, kɔ, ‑ʋ ꞊tui꞊e bʋ, 'kɩ 'lɩ ꞊haan꞊wlʋ kɩ, 'tɩ‑ ‑ʋ ‑hɛ꞊ɛ mɛ lɛ, 'ɛ ni ‑kʋan 'a ‑nɛ ti, 'kɩ 'lɩ 'waa ꞊wlɩ kɩ.»
‑Yusu pʋ la 'napɩ a 'ledʋ
(Makɩ 4.21-25)
16 Kɛ‑ ‑Yusu pɩ ꞊nʋ yɩ de: «Nyiblo 'bʋ 'bɩa 'napɩ, ɛ 'nɩ ꞊jri꞊e lɩ꞊ɩ kɩka 'lu bʋ, ɛ kɔ, nyiblo 'bʋ 'bɩa 'napɩ, ɛ 'nɩ ꞊tu꞊o lɩ꞊ɩ ‑bɛlɛ bʋ. Kɛɛ, 'kɩ ɛ ꞊tui 'lɩ꞊ɩ dɛ yra bʋ, ‑ɛ di꞊e nu, nyibli ‑mʋ', ‑ʋ di 'kayu bʋ pa, ʋ 'mʋ lɛ yru.
17 ‑Tɛblɩ a pɛpɛ ‑mʋ', ‑ɛ ‑hli, ɛ di kɔ ‑nyrɔwɔ, ɛ 'mʋ pepe' bi, ɛ kɔ, ‑tɛblɩ a pɛpɛ ‑mʋ', nyiblo ꞊dʋ 'yɩ la ‑yi, ɛ di kɔ lɛyruelɛ, 'tɩ‑ ɛ 'mʋ pepe' bi.
18 Nyɩsʋa a win ‑bʋ, 'n nɛ ‑mɔ lɛ, ba ꞊tu꞊o 'yie. ‑Tɛ a di 'a 'wɩnwɩɩn nu, kɛ‑ Nyɩsʋa di 'a mʋ 'a lɛyruelɛ nu. Nyiblo ‑mʋ', ‑ɛ pɩ Nyɩsʋa a win nʋa yɩ bʋ, Nyɩsʋa di꞊e 'nɩ nu, ɛ 'mʋ 'a lɛyuyruo kɔ, ɛ 'mʋ ‑tɛ ɛ nu la 'a 'wɩnwɩɩn 'ʋ ‑hi. Kɛɛ, nyiblo ‑mʋ', ‑ɛ 'yɛ nɩ pʋ꞊ʋ nʋa yɩ bʋ, ɛ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ yru꞊o' lɛ pɛpɛ, 'ye ꞊bɩɩ ɛ pʋ lɛ, ‑ɛ mɔ, ɛ yrui꞊e' lɛ.»
‑Yusu a 'dii kɔ 'a 'dɩayɩnʋ 'hʋɛn‑
(Matie 12.46-50; Makɩ 3.31-35)
19 'Kɩ ʋ nɩ 'lɩ 'kayu nɩ ‑do a 'mʋ bʋ, ‑Yusu a 'dii kɔ 'a 'dɩayɩ nyɩbɛpʋ 'hʋɛn‑ 'ʋ nyre 'ʋ, ‑ɛ di꞊e nu, ʋ 'mʋ꞊ʋ 'ye. Kɛɛ, nyibli ‑hʋɔhʋɩ a ‑tɩ, ʋ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ ‑wɛ, bʋ nyre 'ʋ꞊ʋ 'hʋɩ.
20 Ɛ nɔ‑ mɔ nyibli bʋ lee ꞊nɛ: «'Ye kɛ, ‑na 'dii kɔ ‑na 'dɩayɩnʋ 'hʋɛn‑, 'kɩ ʋ nɩ 'lɩ ‑patʋ', 'ʋ ‑hʋɛ ‑na 'yiye.»
21 ‑Ɛ ‑bɩ kɛ‑ ɛ pɩ: «Nyibli ‑mʋ', ‑ʋ pɩ Nyɩsʋa a win nʋa yɩ bʋ, 'tɩ‑ ‑ʋ ꞊tui 'ʋ꞊ʋ 'ʋ, ʋ nʋ‑ mɔ 'na 'dii kɔ 'na 'dɩayɩnʋ 'hʋɛn‑.»
‑Tɛ ‑Yusu nyra la 'duduo bʋ
(Matie 8.23-27; Makɩ 4.35-41)
22 ‑Nyrɔwɔ ꞊dʋ 'kwli, ‑Yusu 'ya 'lɩ 'blagbɩ 'kwli, ɛ kɔ 'a ‑nagbopʋ* 'hʋɛn‑. Kɛ‑ ɛ pɩ, 'ɛ yɩ ꞊nʋ ‑lee ‑nɩ: «‑Ba ꞊ta, ‑ba mu 'lɩ 'yru a 'kɩbɩa ‑bɩ ‑mʋ' kɩ,» 'ʋ ‑mu.
23 ‑Tɛ ʋ yɩ nɩ mi, ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu bi ŋmena'. Ti nɩ ‑do a ti 'yri, 'kɩ 'lɩ 'yru a 'mʋ kɩ, ‑ɛ ‑bɩ 'duduo cɛ 'lɩ nɩ. 'Blagbɩ ‑mɔ ‑bɩ, ɛ yɩ 'lɩ 'nɩ 'yii ‑nɩ, 'kɩ 'ʋ 'yru a 'dʋɩ ‑mɔ', ɛ ‑hʋɛ bʋ ꞊mɩɛ,
24 'a ‑nagbopʋ, 'ʋ 'yɩya 'ʋ꞊ʋ 'hʋɩ bʋ, 'ʋ ‑ha꞊a ŋmena', ʋ wɛn: «Tɔɔnyɔ o, ‑a yɩ ‑wɛ bʋ,» ‑Yusu 'ɛ 'du ye', 'ɛ hlee 'lɩ 'duduo kɔ 'yru a 'dʋɩ 'hʋɛn ‑mɔ, 'kɩ 'lɩ win 'yaklɩ 'kwli. ‑Tɛ ɛ pʋ win, ‑ɛ ‑bɩ ti nɩ ‑do a ti 'yri, ɛ 'kee yɔ'lɛ'yɩya nɩ, pepe 'ɛ nyra bʋ.
25 ‑Ɛ ‑bɩ kɛ‑ ‑Yusu pɩ 'kɩ 'a ‑nagbopʋ yɩ: «'Bʋ mɔ, 'nɩ yɩ 'a mʋ nɩ 'ye, 'n yi꞊e nɩ, ‑ɛ mɔ, a 'yɩ Nyɩsʋa ꞊wlʋ yɩ ‑kuo ‑nɩ.» 'A ‑nagbopʋ ‑mɔ ‑bɩ, ʋ 'ta 'ʋ blɛ, ‑tɛ ɛ ma ꞊nʋ wlɔn lɛ a ‑tɩ, 'ʋ yɩ 'lɩ lɛ 'pʋplɛ ‑nɩ, ʋ wɛn: «Ba 'ye kɛ nyiblo ‑bʋ. Ɛ yɩ hlee 'lɩ 'duduo kɔ 'yru 'hʋɛn‑ ‑mɔ, 'tɩ‑ 'ʋ ꞊tui 'ʋ 'a win 'ʋ.»
‑Tɛ ‑Yusu ꞊gblɛ la nyiblo ꞊dʋ, 'kuo ‑hʋɩn* nɩ la 'ʋ ke'
(Matie 8.28-34; Makɩ 5.1-20)
26 ‑Tɛ dɛ a 'mʋ, ɛ ‑hi, ‑ɛ ‑bɩ ʋ nyre 'lɩ Galileblʋgba a 'yru a 'kɩbɩa ‑bɩ 'mʋ kɩ nɩ, ‑ɛ mɔ Gelasakʋɛ a 'blʋgba. 'Blʋgba a 'mʋ, ɛ 'bɛ Galileblʋgba 'yi.
27 ‑Yusu bʋ ‑hɔn 'kɩ 'lɩ 'blagbɩ 'kwli, ‑ɛ ‑bɩ nyɩbɛyu ꞊dʋ ‑hɔn 'lɩ 'dɩɔ a 'mʋ 'kwli, 'ɛ di꞊e ye' 'bɛ mɔ. Nyiblo a 'mʋ, 'kuo ‑hʋɩn, nʋ‑ nɩ 'ʋ꞊ʋ ke', ‑ʋ ꞊tui꞊e ꞊hɩʋɛn. Kʋɛ 'lɩ ti blɛblɩ 'yie bʋ, ɛ 'nɩ ‑pʋ꞊ʋ lɩ wlawlʋ, kɔ, ɛ 'yɩ 'lɩ 'kayu ꞊dʋ bʋ 'ti, kɛɛ, 'dabi ‑mʋ', ‑ʋ nɩ 'lɩ dʋgbɩ 'kwli, ʋ nʋ‑ kɔ 'nyɩ, ɛ 'ti 'lɩ.
28-29 Ɛ kɔ ‑nyrɔwɔ ‑bɩ, 'ku ‑hʋan 'bʋ yɩ꞊ɩ klɛ nɩ 'yɛ, ‑tonyibli ni 'cɩɩn, 'ʋ mʋɛ nɛ 'a bʋɩ, kɔ, 'ʋ pɩ 'a dabʋɩ ‑hannya. Kɛɛ, 'a pɛpɛ a 'mʋ, ɛ yɩ la꞊a 'nɩ cɛ, 'ku ‑hʋan a 'mʋ, 'ɛ gbɛ 'lɩ꞊ɩ ‑tɩtɛ ‑mʋ', nyibli 'yɩ 'lɩ 'ti.
Kɛɛ, ‑tɛ ɛ 'ye ‑Yusu, ‑ɛ ‑bɩ ɛ 'yɩya 'ʋ꞊ʋ 'hʋɩ bʋ, 'ɛ bla꞊a kwlɩ yɩ bʋ, ‑ɛ di꞊e nu, ‑Yusu 'mʋ꞊ʋ ‑hɛɛ ‑nɩ. Ɛ nɔ‑ mɔ ‑Yusu bʋ lee 'ku ‑hʋan a 'mʋ, ‑ɛ mɔ, bʋ ‑hɔn 'ʋ nyiblo a 'mʋ ke'. Ti nɩ ‑do a ti 'yri, ‑ɛ ‑bɩ nyɩbɛyu a 'mʋ, ɛ ‑tʋa 'lɩ win a 'lɩ'yaalɛ, ɛ wɛn: «‑Yusu, ‑Tɩ'yi'bʋanyɩsʋa a 'Yu, dɛ a 'dɩ ‑bɩ ‑hʋɛ ‑bʋ nu 'mʋ ‑mɔ lɩ? 'N nyaa ‑mʋ lɛ, ꞊nɩ 'tuo 'lɩ 'mʋ ꞊hɩʋɛn.»
30 ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu 'bɛti꞊e nɩ, ɛ wɛn: «‑Na 'nyrɛ 'lɩ?» ‑Ɛ ‑bɩ ɛ ꞊tu꞊o ꞊wɔn, ɛ wɛn: «'Na 'nyrɛ mɔ Dakɔ.» Kɛ‑ ɛ ‑pʋ, ‑ɛ nu꞊o, 'kuo ‑hʋɩn ‑hʋɔhʋɩ, ʋ nʋ‑ nɩ 'ʋ꞊ʋ ke'.
31 ‑Ɛ ‑bɩ 'kuo ‑hʋɩn a 'mʋ, ʋ ‑tʋa ‑Yusu a lɛnyaalɛ, ‑ɛ di꞊e nu, ɛ 'nɩ ꞊ha ꞊nʋ ‑lee ‑nɩ, 'kɩ bʋ mu 'lɩ 'hʋɔ ‑mʋ', ‑ɛ kɔ 'kwli ꞊hɩʋɛn a 'yiye nɩ 'lɩ.
32 'Kɩ 'ʋ ‑tɛ nɩ ‑do a 'mʋ, dʋgba nɩ 'ʋ, 'a 'kʋtɩɔ ‑bɩ, 'ɛ bi 'lɩ 'yru ‑mɔ. 'Kɩ bʋɩca꞊ju gbagbʋ nɩ 'ʋ, 'ʋ ‑wɛ ‑tʋtʋ, 'ʋ yɩ dɛ di. Ɛ nɔ‑ ‑mɔ 'kuo ‑hʋɩn a 'mʋ, bʋ ‑tʋa ‑Yusu a lɛnyaalɛ, ʋ wɛn: «‑A nyaa ‑mʋ lɛ, wɛn, 'kɩ ‑ba bi 'ʋ bʋɩcɩ ‑mʋ' ke',» ‑Yusu 'ɛ ‑wɛn,
33 'kuo ‑hʋɩn a 'mʋ, 'ʋ ‑hɔn 'ʋ nyiblo a 'mʋ ke', 'ʋ bi 'ʋ bʋɩcɩ a 'mʋ ke', bʋɩca꞊ju a 'mʋ, 'ʋ 'gba ci lɛ, 'ʋ ꞊tɩ dʋgba, 'ʋ bi 'lɩ 'yru ‑mɔ lɛ, 'ʋ 'kʋkʋ lɛ.
34 ‑Tɛ nyibli ‑mʋ', ‑ʋ nɛɛ bʋɩcɩ a 'mʋ, ʋ 'ye ‑tɛblɩ a 'mʋ, ‑ɛ mu 'lu ‑mɔ, ‑ɛ ‑bɩ ʋ 'gba ci lɛ, 'ʋ nɛ꞊ɛ ‑mɔ lɛ, 'kɩ 'lɩ 'dɩɩ kɔ ‑yrigbi 'hʋɛn‑ klɛ.
35 ‑Tɛ nyibli 'wɩn, ‑ɛ ‑bɩ ʋ di nɩ, ʋ 'mʋ ‑tɛblɩ a 'mʋ, ‑ɛ mu 'lu ‑mɔ 'ye. ‑Tɛ ʋ nyre 'ʋ ‑Yusu 'hʋɩ, 'kɩ ʋ yɛɛ 'ʋ nyiblo a 'mʋ bʋ, ‑ɛ kɔ ke' 'kuo ‑hʋɩn ‑hɔn wɛn 'ʋ. 'Kɩ ɛ nɩ 'ʋ ‑Yusu a bʋɩ ꞊hlɔn bʋ, 'ɛ pʋ wlawlʋ. Ɛ 'wɩ‑ nyiblo ‑bʋ yɩ, nʋblɩ 'yɩ ‑hʋan nɩ ni. ‑Tɛ nyibli a 'mʋ, ʋ 'ye꞊e, ‑ɛ ‑bɩ hʋannʋ bi 'lɩ ꞊nʋ 'kwli.
36 Nyibli ‑mʋ', ‑ʋ 'ye ‑tɛblɩ a pɛpɛ a 'mʋ, ‑ɛ mu 'lu ‑mɔ, ʋ nʋ‑ nɛ꞊ɛ ‑mɔ lɛ, 'kɩ 'waa 'bio ‑mʋ', ‑ʋ di ‑ta 'ye mɔ yɩ, ‑tɛ ‑bʋ, ‑Yusu nu 'kuo ‑mʋ', ‑ʋ nɩ 'ʋ nyiblo a 'mʋ ke' a lɛbʋbla.
37 Nyibli a pɛpɛ ‑mʋ', ‑ʋ 'ti 'lɩ 'blʋgba a 'mʋ 'kwli, ‑ɛ mɔ Gelasakʋɛ a 'blʋgba, ʋ ‑tʋa ‑Yusu a lɛnyaalɛ, 'kɩ bʋ ‑hɔn 'lɩ 'waa 'blʋgba a 'mʋ 'kwli, ‑ɛ nu꞊o, hʋannʋ bi 'lɩ ꞊nʋ 'kwli. Ɛ nɔ‑ mɔ ‑Yusu bʋ 'ya 'lɩ 'blagbɩ 'kwli, bʋ mu.
38 Kɛɛ, nyiblo ‑mʋ', 'kuo ‑hʋɩn ‑hɔn wɛn 'ʋ ke', ɛ nyɛɛ ‑Yusu lɛ, 'kɩ bʋ na꞊a ‑mɔ. Kɛɛ, ‑Yusu 'yɩ꞊ɩ kɩ ‑wɛn, 'ɛ lee ꞊nɛ, ɛ wɛn:
39 «꞊Hɩan ‑mɔ, ‑bʋ mu 'lɩ ‑na 'dɩɔ 'kwli, 'kɩ 'lɩ ‑na 'dʋkʋɛ ‑mɔ, ‑tɛblɩ gbagbɩ a pɛpɛ ‑mʋ', Nyɩsʋa nu ‑mʋ ‑mɔ, ‑bʋ na 'a ‑tɩ ‑mɔ lɛ.» Bʋ pʋ 'kɩ lɛ, ‑ɛ ‑bɩ nyiblo a 'mʋ, ɛ bi 'hru wlɔn, 'ɛ mu 'lɩ 'a 'dɩɔ 'kwli, ‑tɛblɩ gbagbɩ a pɛpɛ ‑mʋ', ‑Yusu nu꞊o ‑mɔ, 'ɛ na꞊a ‑mɔ lɛ.
‑Tɛ ‑Yusu ‑ha la Sayilu a 'yu 'klɔ, kɔ, nʋgba ꞊dʋ, ‑hlʋblɛblekʋɛ ni la, ɛ ‑hrɛn la ‑Yusu a wlawlʋ lɛ, 'a 'kʋɛ 'ɛ ‑wɛ la
(Matie 9.18-26; Makɩ 5.21-43)
40 Ti ‑kɔ 'yri ‑Yusu ‑hɔn 'lɩ 'yru a 'kɩbɩa ‑bɩ ‑mʋ' kɩ, nyibli ‑hʋɔhʋɩ, ʋ nʋ‑ mu la꞊a ye' 'bɛ mɔ, ‑ɛ nu꞊o, 'waa pɛpɛ, ʋ yɩ la꞊a 'nɩ ‑ple.
41 'Kɩ ʋ nɩ 'ʋ bʋ, ‑ɛ ‑bɩ nyɩbɛyu ꞊dʋ nyre nɩ. 'A 'nyrɛ mɔ Sayilu. Ɛ mɔ Nyɩsʋa a 'kayu a nyiblo gbagbʋ ꞊nɩɔ. ‑Tɛ ɛ nyre 'ʋ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ bla kwlɩ bʋ, 'kɩ 'ʋ ‑Yusu ye', 'ɛ nyɛɛ ꞊nɛ lɛ, 'kɩ bʋ di 'lɩ 'a ‑tɛ.
42 Nyɩbɛhɩan a 'mʋ, ɛ kɔ 'yu nyrɔyu nɩ ‑do. Ɛ ‑wɛ 'lɩ bʋ kɔ 'yrɩ nɩ ‑pu ꞊tu 'ʋ 'hʋɛn nɩ. 'Yu nyrɔyu a 'mʋ, ɛ nɔ‑ ‑hʋɛ ‑bʋ 'kʋ. ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu wɛn nɩ, ɛ kɔ꞊ɔ 'hʋɛn‑ 'ʋ mi. 'Kɩ 'lɩ 'hru wlɔn, nyibli ‑hʋɔhʋɩ ‑tʋa 'lɩ 'a yrɛ'nyraalɛ.
43 'Kɩ 'lɩ ‑tonyibli a 'mʋ 'nyɩ, 'kɩ nʋgba ꞊dʋ nɩ 'lɩ. Ɛ nɔ‑ 'kʋɛ ni. 'A 'kʋɛ a 'mʋ, ɛ nɔ‑ mɔ ‑hlʋblɛblekʋɛ. ‑Tɛ 'kʋɛ a 'mʋ, ɛ ‑tʋa la 'a nunuo, 'a 'yrɩ nɩ ‑pu ꞊tu 'ʋ 'hʋɛn a 'yrʋ ‑a nɩ kɩ. 'A 'hʋɩ a 'mʋ, 'a ‑tɩ, ɛ na ‑dɔtɔpʋ yrɛ ‑nana, 'a 'wli a pɛpɛ 'ɛ ‑wɛ꞊ɛ ꞊jrɛ. Kɛɛ, ɛ 'yɩ la nyiblo ꞊dʋ ‑kɔ, ‑bʋ ‑wɛ la 'lɩ 'a 'pɩpɩa.
44 Nʋgba a 'mʋ, ɛ nɔ‑ mu 'ʋ ‑Yusu ke', 'ɛ ‑hrɛn 'a wlawlʋ a ‑wlubʋdɛ lɛ. ‑Ɛ ‑bɩ ti nɩ ‑do a ti 'yri, ‑hlʋ 'kee nɛ 'a blɛbuble nɩ.
45 ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu 'bɛti nɩ, ɛ wɛn: «Nyiblo a 'dɩ ‑bɩ ‑hrɛn 'mʋ lɛ 'lɩ?» Nyiblo ꞊dʋ 'bʋ 'yɛ nɩ ‑hɩhɩa꞊a klɛ, ɛ nɔ‑ mɔ Piɛlɩ bʋ ꞊tu꞊o ꞊wɔn, ɛ wɛn: «Kʋkɔnyɔ o, nyibli ‑mʋ', ‑ʋ ꞊glaa 'lɩ ‑mʋ lɛ, ʋ ‑hʋ nɩ. 'A ‑tɩ, ʋ nʋ‑ yɩ ‑mʋ yrɛ ꞊gbɛ.»
46 ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu wɛn: «Nyiblo ‑hrɛn 'mʋ lɛ. 'N yruu 'lɩ꞊ɩ 'na 'hʋɩ 'kwli nɩ, ‑ɛ mɔ, 'klɩ ‑hɔn 'lɩ 'mʋ 'hʋɩ.»
47 Nʋgba a 'mʋ, bʋ 'ye꞊e, ‑ɛ mɔ, ɛ bi pepe', ‑ɛ ‑bɩ hʋannʋ bi 'lɩ꞊ɩ 'kwli, 'ɛ 'yɩya 'ʋ ‑Yusu 'hʋɩ bʋ, 'ɛ bla꞊a kwlɩ yɩ bʋ, 'ɛ lee ꞊nɛ, 'kɩ 'ʋ nyibli a pɛpɛ ye', ‑tɩ ‑bʋ ‑kɔ ‑tɩ 'ɛ ‑hrɛn꞊ɛ lɛ, kɔ, ‑tɛ 'a 'kʋɛ nu ‑wʋwɛ ti nɩ ‑do a ti 'yri.
48 ‑Tɛ ‑Yusu 'wɩn 'kɩ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ wɛn: «'Na 'yu o, ‑tɛ ‑kuo 'mʋ ꞊wlʋ yɩ a ‑tɩ, 'nɩ nu꞊o, ‑na 'kʋɛ 'ɛ ‑wɛ. Mu, 'kɩ 'lɩ plɔ a bleelɛ 'kwli.»
49 Win nɩ 'lɩ꞊ɩ wlɔn, ‑ɛ ‑bɩ nyiblo ‑hɔn 'lɩ nyiblo gbagbʋ Sayilu a ‑tɛ, ɛ wɛn: «Sayilu, ‑na 'yu nyrɔyu ‑nɩ wɛn, ɛ 'kʋ nɩ. 'A ‑tɩ, ‑ha Tɔɔnyɔ ‑Yusu mɛ lɛ, ꞊bɩ ꞊yɩ꞊ɩ 'ku ‑ha.»
50 ‑Tɛ ‑Yusu 'wɩn ‑tɩ a 'mʋ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ lee Sayilu nɩ, ɛ wɛn: «‑Na ꞊wlʋ 'nɩ 'bie 'lɩ ꞊hlɔn, kɛɛ, kuo 'mʋ ꞊wlʋ yɩ dadʋ, ɛ di 'hrɩ 'klɔ.»
51 ‑Tɛ ʋ nyre 'lɩ Sayilu a ‑tɛ, ‑Yusu 'yɩ ‑wɛn, 'kɩ ɛ kɔ nyibli ‑hʋɔhʋɩ 'hʋɛn‑ bʋ pa 'lɩ 'kayu a 'mʋ bʋ, 'bʋ 'yɩ 'a ‑nagbopʋ* Piɛlɩ, kɔ Saan, kɔ Sakɩ, ʋ kɔ 'yu a 'mʋ, 'a 'baɩ kɔ 'a 'dii 'hʋɛn‑.
52 Nyibli a pɛpɛ pɩ popowli lɛ, 'ʋ ni nyaɩ lɛ, 'yu a 'mʋ a ‑tɩ. ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu wɛn 'nɩ: «Ba 'kee wuwe. Ɛ 'yɩ 'kʋ. Ŋmena ɛ yɩ ŋme.»
53 Bʋ pʋ 'kɩ lɛ, ‑ɛ ‑bɩ ʋ ‑tʋa 'a 'caalɛ, ‑ɛ nu꞊o, ʋ yi꞊e nɩ, ‑ɛ mɔ, 'yu 'kʋ nɩ,
54 ‑Yusu ‑mɔ ‑bɩ, 'ɛ klɔ 'yu a 'mʋ, 'a dabʋ bʋ, 'ɛ 'yaa 'lɩ win, ɛ wɛn: «'Yu o, 'du ye'!»,
55 'a ‑hihiu 'ɛ bi 'ʋ꞊ʋ ke' de. ‑Ɛ ‑bɩ ti nɩ ‑do a ti 'yri, ɛ 'du ye', ‑Yusu 'ɛ lee nɛ 'a 'dʋkʋɛ, ɛ wɛn: «Ba ‑nyi꞊e diidɛ, ɛ 'mʋ꞊ʋ di.»
56 'A 'baɩ kɔ 'a 'dii 'hʋɛn‑, 'waa ꞊wlɩ kɛɛ lɛ. Kɛɛ ‑Yusu ti ꞊nʋ nɩ, ɛ wɛn: «Dɛ ‑bʋ, ‑ɛ mu 'lu ‑mɔ, a 'nɩ 'lee 'lɩ nyiblo ꞊dʋ.»