BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA YÒWÁNƗ̀ 12

Màrɨ́yà dà màlásɨ̀ Yésu pá

(À kònò kpà Màtáyò 26:6-13; Márokò 14:3-9)

1 Tayɨ́ tá kìtú nzi-drì-àlo gwányá Pásɨkà àdhya kandrá gò, Yésu dré lɨ̀zo Bètànɨ́yà na, bhà Làzárò àdhya na. Làzárò nda tá dhya Yésu dré tɨngálé dràdrà lésè dhɨ ꞌɨ. 2 Dɨ kònàle dhɨ, à dré ngá ladhɨ́zó Yésu dré nyàle. Màrátà adré tá ngá bha móndɨ́ ɨ kandrá. Làzárò tá kpà móndyá lɨrɨ́bhá mɨ́sá làgásè túmä́ní Yésu be dhɨ ɨ kòfalé. 3 Dɨ Màrɨ́yà dré màlásɨ̀ làgɨ́ kyàkyà ladhɨ́lé tsèrèlè náradà sè dhɨ nɨ adózó, alɨ̀zo ába líterè àlo nɨ kɨ́tógá ꞌásè.* Dré màlásɨ̀ nda nɨ dàzo Yésu pá gò, pá nɨ kɨ atrìzo áyɨ drìbhɨ́ sè. Gò màlásɨ̀ nda nɨ tàdzí dré dzó nda nɨ ꞌa dòzo wä́yi.

4 Dɨ Yùdásɨ̀ Ɨ̀sɨ̀kàrɨ̀yótà, Yésu nɨ lebèbhá kɨ àlo tá kpà kònàle. Akódhɨ nda tá dhya adrélépi ꞌòle Yésu nɨ lefè kàrɨbhá ɨ drɨ́gá dhɨ ꞌɨ. Dɨ kònò tà Màrɨ́yà dré ꞌòle nda dre dhɨ, dré ɨ́na tàzoá dhɨ: 5 «À kɨtswá tá màlásɨ̀ kòdhɨ nɨ lagɨ́, làfa nɨ nɨ fèzo lemerèbhá ɨ dré ko àdho tà sè? À nɨ tá kɨtswá làfa lòꞌwa kámá-na dhɨ kɨ kisú ásà.»† 6 Tà tá kònɨ̀nɨ dré tá adrélé lemerèbhá kɨ tà kisù dhɨ sè ko. Be ró dhɨ, tà ɨ́na tà nda dré tá adrélé kùgú ꞌɨ dhɨ sè. Tàko ko, akódhɨ tá dhya adrélépi kòmvò adrézó làfa bha lána dhɨ nɨ lɨkɨ́ dhɨ ꞌɨ. Dɨ, adré tá ɨ́na ngá bhàle lána dhɨ nɨ do áyɨ tàndɨ dré. 7 Gò Yésu dré tàzoá drá dhɨ: «Mɨ́ tayɨ́ tòkó kònɨ̀dhɨ, kàdréró tà dré ꞌòle kòdhɨ nɨ lɨkɨ́ áyɨ togó na tsàle kìtú dra áma rúbhá bhàzo mógó na dhɨ tú! 8 Mɨ̀ adré ngbú adrélé lemerèbhá ɨ́be àmɨ kòfalé. Dɨ, mɨ̀ kɨtswá ngbú adrélé túmä́ní má be ko.»

Yúdà ànzɨ ɨ̀ yi ru kɨtswázó Làzárò nɨ pfu dràle

9 Yúdà ànzɨ zyandre dhɨ ɨ̀ kòyi tàle dhɨ, Yésu tá Bètànɨ́yà na dhɨ dre dhɨ, ɨ̀ dré kpà lɨ̀zo kònàle. Ɨ̀ lɨ̀ tá ngbà ꞌí Yésu nɨ tà sè ko. Ɨ̀ lɨ̀ kókpà kɨtswálé Làzárò Yésu dré tɨngálé dràdrà lésè dhɨ nɨ no dhɨ bvó. 10 Dɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ̀ dré kpà ru yìzo kɨtswázó Làzárò nɨ pfu dràle. 11 Tàko ko, akódhɨ nda nɨ tà sè dhɨ, Yúdà ànzɨ zyandre dhɨ ɨ̀ adré tá àyɨ kɨ tayɨ́, adrézó Yésu nɨ kaꞌì.

Yésu fɨ Yèrúsalémà na ópɨ́ tɨ́nɨ

(À kònò kpà Màtáyò 21:1-11; Márokò 11:1-11; Lúkà 19:28-40)

12 Kìtú bvóá dhɨ sè dhɨ, móndɨ́ zyandre alɨ̀bhá gwányá Pásɨkà àdhya lé nda ɨ̀ dré yìzoá tàle dhɨ, Yésu adré alɨ̀le Yèrúsalémà le. 13 Dɨ ɨ̀ dré mbíra bí kɨ dòzo, topfòzo ába kɨtswálé ru kisú akódhɨ be. Ɨ̀ adré tá loyóá dhɨ:

«Òsánà! Tà tanɨ kàdré dhya adrélépi alɨ̀le Mírì nɨ rú sè dhɨ dri!

Tà tanɨ kàdré ópɨ́ Ɨ̀sèrélè ànzɨ kya dri!»‡

14 Dɨ Yésu dré púndà mvá àlo dhɨ nɨ kisúzó gò, mbàzo lɨrɨ́lé drìá, ngóró tɨsɨ̀le Gìká nɨ Kúlí na dhɨ tɨ́nɨ:

15 «Mɨ, zapi Sìyónà àdhya nɨ, mɨ́ kòro ngá ko.

Mɨ́ nò rè ká! Ámɨ ópɨ́ adré alɨ̀le, lɨrɨ́ ɨ́na púndà mvá dri.»§

16 Lókyá nda sè dhɨ, tà nda kòdhɨ kɨ àndu fɨ tá dhu rè Yésu nɨ lebèbhá ɨ drìna ko. Dɨ Yésu kònga dràdrà ꞌásè fɨ̀le áyɨ mìlanzìlanzì na dre dhɨ, ɨ̀ dré nìzoá tàle dhɨ, à tɨsɨ̀ tá tà nda ɨ Yésu nɨ tà dri gò, à dré tà nda kɨ ꞌòzo akódhɨ dré dhɨ be.

17 Móndyá zyandre tá Yésu nɨ nobhá Làzárò nɨ azíràꞌa angálé dràdrà lésè, ɨ̀ndɨ̀ apfòle mógó lésè nda ɨ̀ adré tá tà nda nɨ tɨtɨ́. 18 Dɨ móndɨ́ àruka zyandre dhɨ ɨ̀ kòyi tà lɨ́ndrɨ́ga ró Yésu dré tá ꞌòle nda nɨ rúbí dre dhɨ, ɨ̀ topfò tá kɨtswálé ru kisú akódhɨ be. 19 Dɨ Fàrìsáyò ɨ̀ dré tàzoá àyɨ kòfalésè dhɨ: «Mɨ̀ nò rè ká! Mà kɨtswá àmakya tà àlo ꞌo bwà ko. Móndyá wä́yi bvò àdhya ɨ̀ adré lɨ̀le akódhɨ vésè!»

Yésu longó áyɨ dràma nɨ tà

20 Móndyá alɨ̀bhá Yèrúsalémà le kɨtswálé Gìká nɨ lɨndrɨ̀ bha gwányá nda tú dhɨ ɨ kòfalé dhɨ, Gìríkì àruka ɨ tá be. 21 Dɨ àyɨ nda ɨ̀ dré alɨ̀zo Fìlípò angálépi tá Bètèsàyɨ́dà, Gàlìláyà le dhɨ lésè dhɨ vélé gò, lizíá tíá dhɨ: «Atálágó, mà adré Yésu nɨ le nòle.» 22 Dɨ Fìlípò dré lɨ̀zo tà nda nɨ ta Àndréyà dré gò, ɨ̀ dré lɨ̀zo rìti tàá Yésu dré.

23 Yésu dré logózóá àyɨ dré dhɨ: «Lókyá Móndɨ́ nɨ Mvá dré dra mìlanzìlanzì kisúzó dhɨ kɨtswá dre. 24 Má adré tà bàti ta àmɨ dré: Ngánò lòꞌwa kòdhe dràle kìní na ko dhɨ, a nɨ ngbú adré kalóma. Dɨ, lòꞌwa nda kòdhe ɨ́na dràle dhɨ, a nɨ lòꞌwa àruka kɨ ꞌa bǐ. 25 Dhya ángùdhi adrélépi tròle áyɨ tàndɨ nɨ lɨ́drɨ̀ rú dhɨ, a nɨ áyɨ lɨ́drɨ̀ nda nɨ ꞌo avɨ̀le. Dɨ, dhya adrélépi áyɨ lɨ́drɨ̀ bvò kòndɨ dri dhɨ nɨ ga dhɨ, a nɨ áyɨ lɨ́drɨ̀ nda nɨ lɨkɨ́ adrélé kóná vésè kólyá. 26 Dhya ángùdhi adrélépi áma tà le ꞌòle áma màrábà tɨ́nɨ dhɨ, lè akódhɨ nda kàdré áma lebè. Àrà ángùdhi má dré adrézó lána dhɨ na dhɨ, áma màrábà nda nɨ adré kókpà be. Dɨ áma Atá nɨ lɨndrɨ̀ fe dhya adrélépi áma tà ꞌo nda dré.

27 Nyànomvá dhɨ, áma togó adré lanzìle tò. Dɨ má nɨ tàá ngɨ́nɨ? Má nɨ tsì tàá dhɨ, ‹Tátá, mɨ́ tɨdrɨ́ ma lókyá kɨzà àdhya kònɨ̀dhɨ sè› dhɨ? Kóko, má atsá mána kɨtswálé kɨzà nya lókyá kònɨ̀dhɨ sè. 28 Tátá, mɨ́ kòbhà ámɨ rú kùle wà!» Yésu kòtà tà nda dre dhɨ, kúlí dré apfòzo bhù lésè tàá dhɨ: «Má bhà áma rú kùle dre. Má nɨ kpà go tódhyá rú nda nɨ bha kùle.» 29 Dɨ móndyá zyandre adrébhá tá kònàle dhɨ ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ, ɨ̀ dré adrézó tàá dhɨ: «Kòdhɨ bhù tadí nɨ̀!» Àruka nɨ ɨ̀ adré kó tàá dhɨ: «Ángéló àlo dhɨ tà tà drá nɨ̀!»

30 Dɨ, Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Kúlí kòdhɨ apfò áma tà sè ko. Dɨ, apfò ɨ́na àmɨ kɨ tà sè. 31 Nyànomvá kònɨ̀dhɨ, lókyá bvò kònɨ̀dhɨ nɨ tàbvó tàzo dhɨ ꞌɨ. Nyànomvá dhɨ, à nɨ ópɨ́ bvò kòndɨ àdhya nɨ dro pfòle.* 32 Dɨ ma ró dhɨ, à kòtɨngá ma kurú na bvò ꞌásè dre dhɨ, má nɨ móndyá wä́yi dhɨ kɨ asé má vélé.» 33 Yésu tà tá tà nda tadházóá dhɨ, ɨ́ nɨ dra dràdrà kárá ángùdhi sè ya dhɨ.†

34 Dɨ móndyá zyandre nda ɨ̀ logó drá dhɨ: «Mà yi tàle dhɨ, tátrɨ́trɨ́ kúlí adré tàá dhɨ, Mèsɨ́yà nɨ adré kóná vésè kólyá dhɨ ꞌí. Mɨ́ adré dɨ mɨ́na tàá dhɨ, lè à kòtɨngá Móndɨ́ nɨ Mvá bvò ꞌásè dhɨ ngɨ́nɨ? Móndɨ́ nɨ Mvá nda àdhi ɨ?» 35 Dɨ Yésu gò tàá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ dhu rè ngádra ɨ́be àmɨ kòfalé dhɨ lókyá tsà sè. Lè mɨ̀ kàdré atsílé mɨ̀ dré adréràꞌa ngádra nda ɨ́be dhɨ ꞌá, tínímvá kòkɨró àmɨ ko dhɨ bvó. Àngyá ko, dhya adrélépi atsílé tínímvá na dhɨ nì ɨ́na ngalè ɨ́ adré lɨ̀le ángolé ya dhɨ ko. 36 Mɨ̀ dré adréràꞌa ngádra ɨ́be dhɨ ꞌá dhɨ, mɨ̀ kàdré ngádra nda nɨ kaꞌì, mɨ̀ kàtsáró ànzɨ ngádra àdhya ɨ ró be dhɨ bvó.» Yésu kòtà tà nda ɨ dre dhɨ, dré ngàzo lɨ̀le áyɨ zu àyɨ rúsè.

Yúdà ànzɨ ɨ̀ kaꞌì Yésu ko

37 Tágba Yésu dré tá tà lɨ́ndrɨ́ga ró bǐ dhɨ kɨ ꞌòzo àyɨ mi dhɨ, ɨ̀ kaꞌì tá àyɨkya akódhɨ ko. 38 Dɨ tà nda kòdhɨ atsá kònɨ̀nɨ, kɨtswálé kúlí pròfétà Èsáyà dré tá tɨsɨ̀le kònɨ ɨ̀ kòꞌoró ru be dhɨ bvó:

«Mírì, àdhi kaꞌì kúlí mà dré longólé dhɨ nɨ̀?

Àdhi nò tà Mírì dré tadhálé áyɨ drɨ́gá rìnyi ró dhɨ sè dhɨ nɨ̀?»‡

39 Dɨ móndɨ́ ɨ̀ kɨtswá tá Yésu nɨ tà kaꞌì bwà ko. Àngyá ko, Èsáyà nda tà tá kpà dhɨ:

40 «Gìká ꞌo àyɨ kɨ mì adùle,

àyɨ kɨ togó ꞌòzo tombálé,

ɨ̀ kònòró ngá àyɨ kɨ mì sè ko,

ɨ̀ kònìró tà àyɨ kɨ togó na ko,

ɨ̀ kàdzáró àyɨ kɨ togó má vélé gò,

má dré àyɨ kɨ tɨdrɨ́zó dhɨ ko.»§

41 Èsáyà tà tá tà nda kònɨ̀nɨ tàko ko, nò tá ɨ́na Yésu nɨ mìlanzìlanzì gò, dré akódhɨ nɨ tà tàzo.

42 Tágba kònɨ̀nɨ dhɨ, móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ kaꞌì tá Yésu. Ndɨ̀ndɨ̀ Yúdà ànzɨ kɨ kàdrɨ̀ kɨ àruka ɨ̀ kaꞌì ꞌí. Dɨ, ɨ̀ adré tá àyɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì nda nɨ tà ta ngádra ꞌá ko. Àngyá ko, ɨ̀ adré tá ngá ro, Fàrìsáyò kɨ dra àyɨ kɨ dro lɨ̀sámbò dzó ɨ lésè dhɨ sè. 43 Tàko ko, ɨ̀ adré tá àyɨkya rúku le kisúlé móndɨ́ ɨ véna, rúku kisúlé Gìká véna dhɨ nɨ lavú.

Kúlí Yésu dré tàle dhɨ kɨ móndɨ́ kɨ tàbvó ta nɨ̀

44 Àmvolásà dhɨ, Yésu dré kúlí yòzo tàzoá móndyá zyandre ɨ dré dhɨ: «Dhya ángùdhi adrélépi áma kaꞌì dhɨ, adré ngbà ꞌí áma kaꞌì kòdhya ko, adré kókpà dhya áma amùlepi dhɨ nɨ kaꞌì. 45 Dhya ángùdhi adrélépi áma no dhɨ, adré dhya áma amùlepi dhɨ nɨ no kòdhya. 46 Má alɨ̀ mána bvò kònɨ̀dhɨ lé adrélé ngádra ró, kɨtswálé dhya ángùdhi adrélépi áma kaꞌì dhɨ kògòró vélé adrélé tínímvá na ko. 47 Dhya àlo kàdré áma kúlí yi gò, adrézó kaꞌìá ꞌòle ko dhɨ, má adré akódhɨ nda nɨ tàbvó ta ma ko. Tàko ko, má alɨ̀ bvò kònɨ̀dhɨ lé kɨtswálé móndyá bvò àdhya kɨ tàbvó ta ko. Be ró dhɨ, má alɨ̀ mána kɨtswálé móndyá bvò àdhya kɨ tɨdrɨ́. 48 Dɨ, dhya adrélépi áma ga gò adrézó áma kúlí kaꞌì ko dhɨ, akódhɨ nda nɨ tàbvó tàlepi be. Kúlí má dré tàle dhɨ kɨ akódhɨ nɨ tàbvó ta kìtú kùdù sè dhɨ nɨ̀. 49 Tàko ko, má tà tá mána kúlí nda ɨ áma drì sè ko. Be ró dhɨ, áma Atá áma amùlepi dhɨ fè ɨ́na tòlɨ́ tàzoá má dré dhɨ, má kòtà àdho tà ꞌɨ ya dhɨ, ɨ̀ndɨ̀ má kòtà tà nda ngɨ́nɨ ya dhɨ nɨ̀. 50 Dɨ má nì tàle dhɨ, akódhɨ nɨ tòlɨ́ nda adré móndɨ́ kɨ adrì lɨ́drɨ̀ kóná vésè kólyá dhɨ nɨ kisú dhɨ be. Ásà dhɨ, tà ángùdhi má dré adrélé tàle dhɨ, má adré tàá ngóró áma Atá dré tàle má kòtà dhɨ tɨ́nɨ.»

* 12:3 Náradà kònɨ̀dhɨ, dò àlo tàdzí be dóro ɨ̀ndɨ̀ làgɨ́ be kàdrɨ̀, adrézó màlásɨ̀ ladhɨ́ ásà dhɨ ꞌɨ. † 12:5 À adré tá làfa lòꞌwa kònɨ kɨ rú zi «dènárì». Dènárì kámá-na kònɨ ɨ tá làfa adrélé fèle móndɨ́ àlo dré àzí ꞌòle kóná àlo sè dhɨ tí dhɨ ꞌɨ. ‡ 12:13 À kònò Longó ɨ 118:25-26. § 12:15 À kònò Zàkàrɨ́yà 9:9. * 12:31 «Ópɨ́ bvò kòndɨ àdhya» kònɨ̀dhɨ Sàtánà ꞌɨ. † 12:33 «Móndɨ́ nɨ Mvá nɨ tɨngama kurú na bvò ꞌásè» kònɨ̀dhɨ adré tà rì dhɨ kɨ tadhá. Adré tadhá dhɨ, à nɨ Yésu nɨ tɨngá tidílé fa kɨpakɨpa dri. Adré kókpà tadhá dhɨ, à nɨ akódhɨ nɨ tà tɨngá bhàle kuru akódhɨ nɨ dràma sè ɨ̀ndɨ̀ akódhɨ nɨ ngàma dràdrà ꞌásè dhɨ sè. ‡ 12:38 À kònò Èsáyà 53:1. § 12:40 À kònò Èsáyà 6:9-10.