BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA YÒWÁNƗ̀ 19

1 Dɨ Pìlátò dré Yésu nɨ tayɨ́zó drìle bhwàle. 2 Gò sòdá ɨ̀ dré fanzɨ̌ kùtsi ró dhɨ nɨ pàzo kùla ró asólé akódhɨ dri gò, kánzò kǎ asózó rúá. 3 Dɨ ɨ̀ dré adrézó alɨ̀le akódhɨ vélé adrélé tàá dhɨ: «Mòdo mɨ́ dré, ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya nɨ!» Ɨ̀ adré tá kpà akódhɨ nɨ mì tosá.

4 Gò Pìlátò dré gòzo tódhyá pfòle kɨvɨ̀ na, tàá Yúdà ànzɨ ɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ nò rè ká! Má adré akódhɨ nɨ ꞌo apfòle àmɨ kandrá, mɨ̀ kònìró dhɨ, má kisú mána tà àlo tà bhàzo akódhɨ dri dhɨ ko.» 5 Dɨ Yésu dré apfòzo kɨvɨ̀ le kùlá ledélé kùtsí sè dhɨ be ɨ́ dri, ɨ̀ndɨ̀ kánzò kǎ be ɨ́ rú. Pìlátò dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ nò rè agó kònɨ̀dhɨ ká!»

6 Dɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ tépelò lɨkɨ́bhá ɨ́be dhɨ ɨ̀ kònò akódhɨ dre dhɨ, ɨ̀ dré ngàzo adrélé tetrélé, adrézó loyóá dhɨ: «Mɨ́ tidí akódhɨ fa kɨpakɨpa dri! Mɨ́ tidí akódhɨ!» Dɨ, Pìlátò logó àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ kɨ tàndɨ, mɨ̀ do akódhɨ tidílé fa kɨpakɨpa dri àmɨ. Ma ró dhɨ, má kisú mána tà àlo tà bhàzo akódhɨ dri dhɨ ko.» 7 Yúdà ànzɨ ɨ̀ logó drá dhɨ: «Àma, àma tátrɨ́trɨ́ kúlí ɨ́be. Dɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí nda adré lèá dhɨ, akódhɨ kòdràdrà dré áyɨ zìle Gìká nɨ Mváagó ro dhɨ sè.»*

8 Pìlátò kòyi tà nda dre dhɨ, tirì dré gòzo vélé akódhɨ nɨ ꞌo lavúlé. 9 Dɨ dré gòzo Yésu nɨ dri fɨ̀zo ába áyɨ dzó kàdrɨ̀ na gò, lizízóá tíá dhɨ: «Mɨ́ angá ángolésè?» Dɨ, Yésu logó ɨ́na kúlí ko. 10 Pìlátò gò tàá drá dhɨ: «Mɨ́ adré tsì kòdhɨ agɨ́lé má tí? Mɨ́ nì ko tàle dhɨ, ma rìnyí ɨ́be ngalè ámɨ trɨ̀zo yà, kó ngalè ámɨ ꞌòzo tidílé fa kɨpakɨpa dri yà dhɨ?» 11 Dɨ Yésu logó drá dhɨ: «Kònò Gìká kòfè tá rìnyí nda mɨ́ dré ko dhɨ, mɨ́ kɨtswá tá tà àlo ꞌo má rú ko. Ásà dhɨ, dhya áma lefèlepi mɨ́ drɨ́gá dhɨ nɨ tàkonzɨ̀ kàdrɨ̀ mɨ́na nɨ lavú.»

12 Kɨdhólé lókyá nda sè dhɨ, Pìlátò dré kɨdhózó adrélé láti nda Yésu nɨ trɨ̀zo. Dɨ, Yúdà ànzɨ ɨ̀ dré kúlí yòzo tàzoá dhɨ: «Mɨ́ kòtrɨ̀ agó kòdhɨ dhɨ, mɨ Kàyìsárà nɨ arúpi ꞌɨ ko. Tàko ko, dhya ángùdhi adrélépi tàá dhɨ, ɨ ópɨ́ ꞌɨ dhɨ, adré ɨ́na lɨgɨ́lé Kàyìsárà rú.» 13 Dɨ Pìlátò kòyi kúlí nda dre dhɨ, dré Yésu nɨ ꞌòzo apfòle kɨvɨ̀ le. Gò dré lɨrɨ́zó lɨrɨ́rà adrézó móndɨ́ kɨ tàbvó ta dhɨ dri, àrà rú zìle Bhàꞌálé kɨ́rà sè dhɨ na. (Àrà nda nɨ rú Èbérè ti sè dhɨ «Gàbátà».) 14 Lókyá nda tá ànyɨ́ànyɨ kìtú rírí, kìtú adrézó tà ledé gwányá Pásɨkà àdhya dré dhɨ ꞌɨ. Pìlátò dré tàzoá Yúdà ànzɨ ɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ nò rè àmɨ kɨ ópɨ́ kònɨ̀dhɨ ká!» 15 Dɨ ɨ̀ dré gòzo adrélé tetrélé, adrézó loyóá dhɨ: «Akódhɨ kòdràdrà! Kòdràdrà! Mɨ́ tidí akódhɨ fa kɨpakɨpa dri!» Pìlátò lizí àyɨ tí dhɨ: «Má kòtidí tsì àmɨ kɨ ópɨ́ fa kɨpakɨpa dri?» Dɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ̀ logó dhɨ: «Àma kɨ ópɨ́ àzya yókódhó, ngbà ꞌí Kàyìsárà ꞌɨ kalóma.» 16 Gò Pìlátò dré Yésu nɨ fèzo àyɨ drɨ́gá, ɨ̀ kòtidíró akódhɨ fa kɨpakɨpa dri be dhɨ bvó.

Yésu nɨ tidima fa kɨpakɨpa dri dhɨ

(À kònò kpà Màtáyò 27:32-44; Márokò 15:21-32; Lúkà 23:26-43)

Dɨ ɨ̀ dré Yésu nɨ drìzo lɨ̀zo ába. 17 Akódhɨ dré áyɨ tàndɨ nɨ fa kɨpakɨpa dòzo lɨ̀zo pfòle ába tsàle àrà adrélé zìle Drìfà ro dhɨ na. (À adré àrà nda nɨ rú zi Èbérè ti sè dhɨ «Gòlògótà».) 18 Kònàle dhɨ, ɨ̀ dré akódhɨ nɨ tidízó fa kɨpakɨpa nda dri. Ɨ̀ dré kpà móndɨ́ rì àruka kɨ tidízó fa àruka ɨ drǐsè, àlo nɨ Yésu nɨ drɨ́ágó lésè, àzya nɨ lìdzí nɨ lésè, Yésu nɨ tàndɨ kɨ́tógá ꞌá.

19 Pìlátò ꞌo tá wárágà tɨsɨ̀le gò, dìzoá fa kɨpakɨpa nda dri. À tɨsɨ̀ tá drìá dhɨ: «Yésu Nàzàrétà lésè dhɨ, ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya.» 20 Yúdà ànzɨ zyandre dhɨ ɨ̀ dré wárágà nda nɨ nàzo. Tàko ko, àrà Yésu nɨ tidízó fa dri nda tá ànyɨ bhàandre làga, ɨ̀ndɨ̀ à tɨsɨ̀ tá wárágà nda Èbérè ti sè, Làtínò ti sè, ɨ̀ndɨ̀ Gìríkì ti sè. 21 Dɨ ásà dhɨ, Yúdà ànzɨ kɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ̀ dré lɨ̀zo tàá Pìlátò dré dhɨ: «Mɨ́ kòtɨsɨ̀ ‹Ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya› dhɨ ko. Be ró dhɨ, mɨ́ kòtɨsɨ̀ mɨ́na dhɨ: ‹Agó kònɨ̀dhɨ tà tá dhɨ, ɨ ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya ꞌɨ.›» 22 Dɨ, Pìlátò dré logózóá dhɨ: «Tà má dré tɨsɨ̀le kòdhɨ, má tɨsɨ̀ dre.»

23 Sòdá ɨ̀ kòtidí Yésu fa kɨpakɨpa dri dre dhɨ, ɨ̀ dré akódhɨ nɨ kɨ́tá kɨ dòzo lanzɨ́lé àyɨ su dhɨ ɨ kòfalésè àlo àlo. Dɨ tayɨ́ tá ngbà ꞌí kɨ́tá kàtswa adrélé asólé kɨ́tá àzya ɨ zàle dhɨ kòdhya. À dhɨ tá kɨ́tá nda ngá àlo ró, kɨdhólé dri lésè tsàle pá na. 24 Dɨ ɨ̀ dré tàzoá àyɨ kòfalésè dhɨ: «Mà kòlasɨ́ ko. Be ró dhɨ, mà kòvù dzègé sè, nòzoá ngalè a nɨ adré àdhi dré ya dhɨ.» Tà nda kòdhɨ atsá tá kònɨ̀nɨ, kɨtswálé tà tɨsɨ̀le Gìká nɨ Kúlí na kònɨ̀dhɨ kòꞌoró ru:

«Ɨ̀ lanzɨ́ áma kɨ́tá ɨ àyɨ kòfalésè,

ɨ̀ vù kɨ́tá mána dzègé sè.»†

Dɨ tà kòdhɨ tà sòdá nda ɨ̀ dré ꞌòle dhɨ ꞌɨ.

25 Ànyɨ Yésu nɨ fa kɨpakɨpa nda làga dhɨ, akódhɨ nɨ andre ɨ̀ adré tá àyɨ kɨ totó, túmä́ní andre nɨ nɨ amvúpi be, Màrɨ́yà Kòlópà nɨ tòkó be, ɨ̀ndɨ̀ Màrɨ́yà Màgàdàlénè be. 26 Dɨ Yésu kònò áyɨ andre túmä́ní áyɨ lebèlepi ɨ́ dré lèle tò dhɨ be dre dhɨ, dré tàzoá áyɨ andre dré dhɨ: «Tòkó, ámɨ mvá kònɨ̀dhɨ.» 27 Dré kpà tàzoá áyɨ lebèlepi nda dré dhɨ: «Ámɨ andre kònɨ̀dhɨ.» Dɨ kɨdhólé lókyá nda sè dhɨ, Yésu nɨ lebèlepi nda dré akódhɨ nɨ dòzo lɨkɨ́lé ɨ́ bhàna.

Yésu nɨ dràma

(À kònò kpà Màtáyò 27:45-56; Márokò 15:33-41; Lúkà 23:44-49)

28 Àmvolásà dhɨ, Yésu kònì, tà títí dhɨ ɨ̀ ꞌo tá ru akɨ́lé dhɨ dre dhɨ, dré tàzoá dhɨ: «Yǐ lovó adré áma ꞌo.» Tà tá kònɨ̀nɨ kɨtswálé tà tɨsɨ̀le Gìká nɨ Kúlí na dhɨ kòꞌoró ru be dhɨ bvó.‡ 29 Lɨ̀drɨ́ àlo gàlepi vìnègárì sè dhɨ tá kònàle. Dɨ sòdá nda ɨ̀ dré ngá vòdhovódho dhɨ nɨ adózó sòle vìnègárì nda léna, dròzoá fanzɨ̌ rú zìle ɨ̀sópè dhɨ sílé gò, tɨngázóá kuru bhàle Yésu tí. 30 Dɨ Yésu kòmvu vìnègárì nda dre dhɨ, dré tàzoá dhɨ: «Tà títí dhɨ ɨ̀ ꞌo ru akɨ́lé dre.» Dré drì abhézó gò, áyɨ lɨ́drɨ̀ tayɨ́zó lɨ̀le.

31 Kìtú nda tá kìtú adrézó tà ledé sàbátù kandrá dhɨ ꞌɨ. Dɨ Yúdà ànzɨ kɨ kàdrɨ̀ ɨ̀ lè tá àyɨkya, sàbátù nda dré àbvò nda kɨ kɨ̀le fa kɨpakɨpa ɨ dri dhɨ ko. Tàko ko, sàbátù nda tá ɨ́na kàdrɨ̀, dré dhèle Pásɨkà tú dhɨ sè. Ásà dhɨ, ɨ̀ dré Pìlátò nɨ ti lizízó, kòꞌoró dhya tidílé fa ɨ dri nda kɨ pá toŋòle, ɨ̀ndɨ̀ àyɨ kɨ àbvò tɨrɨ́lé fa nda ɨ drìlésè. 32 Dɨ sòdá ɨ̀ dré lɨ̀zo dhya àlo tidílé túmä́ní Yésu be dhɨ nɨ pá kɨ toŋò. Gò ɨ̀ dré kpà dhya àzya tidílé dhɨ nɨ pá kɨ toŋòzo. 33 Dɨ, ɨ̀ kòtsa Yésu rú dre dhɨ, ɨ̀ dré kisúzóá dhɨ, drà dre. Ɨ̀ toŋò dɨ pá nɨ ɨ ko. 34 Dɨ, sòdá nda kɨ àlo dré ɨ́na Yésu nɨ sòzo gàrànzɨ ꞌá dɨ̀lɨ̀ sè gò, gbǎ kòdhwa, kàrɨ́ dré apfòzo yǐ be. 35 Dhya tà nda kòdhɨ kɨ nòlepi mì sè dhɨ adré tà nda kɨ longó nɨ̀. Dɨ tà dré adrélé longólé nda ɨ, tà bàti ꞌɨ. Akódhɨ nda nì tàle dhɨ, ɨ́ adré tà bàti ta dhɨ be. Adré tà nda kɨ longó, mɨ̀ kòkaꞌìró kpà tà nda ɨ be dhɨ bvó. 36 Tà nda kòdhɨ atsá kònɨ̀nɨ, kɨtswálé tà tɨsɨ̀le Gìká nɨ Kúlí na kònɨ̀dhɨ kòꞌoró ru: «À kɨtswá akódhɨ nɨ fà kɨ àlo ŋo ko.»§ 37 Tà àzya Kúlí nda na dhɨ adré kpà tàá dhɨ: «Ɨ̀ nɨ dhya ɨ̀ dré sòle dhɨ nɨ no.»*

Yésu nɨ rúbhá bhàma mógó na dhɨ

(À kònò kpà Màtáyò 27:57-61; Márokò 15:42-47; Lúkà 23:50-56)

38 Àmvolásà dhɨ, agó àlo rú be Yòséfà angálépi Àrìmàtáyà lésè dhɨ dré lɨ̀zo Pìlátò nɨ ti lizí, kòfèró láti ɨ́ dré Yésu nɨ rúbhá dòzo bhàle mógó na. Yòséfà nda tá Yésu nɨ lebèbhá kɨ àlo ꞌɨ. Dɨ, adré tá ɨ́na akódhɨ nɨ lebè lùzu ró, dré tá adrélé Yúdà ànzɨ kɨ kàdrɨ̀ kɨ ro dhɨ sè. Dɨ Pìlátò dré tà nda nɨ kaꞌìzo gò, Yòséfà dré lɨ̀zo rúbhá nda nɨ do. 39 Nìkòdémò atú lɨ̀lepi Yésu véna ngátsi sè dhɨ dré kpà lɨ̀zo Yòséfà be. Akódhɨ nda do tá dò tàdzí be dóro ledélé mírè sè ɨ̀ndɨ̀ àlówè sè dhɨ ànyɨ́ànyɨ kìló nyadhɨ-àlo-drì-mudrí.† 40 Dɨ àyɨ rìti nda ɨ̀ dré Yésu nɨ rúbhá dòzo, lambélé kɨ́tá kàtswákàtswa dhɨ ɨ sè gò, dò nda nɨ dàzo rúá, ànzyà gà Yúdà ànzɨ ɨ̀ dré adrélé ꞌòle àbvò sìzo dhɨ tɨ́nɨ. 41 Amvú àlo dhɨ tá ànyɨ àrà Yésu nɨ tidízó fa kɨpakɨpa dri nda làga. Amvú nda na dhɨ, à ga tá mógó tɨ́dhɨ́ dhɨ kɨ́rà na. À bhà tá rè móndɨ́ lána ko. 42 Dɨ kìtú nda dré tá adrélé kìtú adrézó tà ledé sàbátù kandrá dhɨ ꞌɨ sè dhɨ, ɨ̀ndɨ̀ mógó nda dré tá adrélé ànyɨ dhɨ sè dhɨ, ɨ̀ dré Yésu nɨ rúbhá bhàzo kònàle.

* 19:7 19:7 À kònò Lèvìtíkè 24:16. † 19:24 19:24 À kònò Longó ɨ 22:19. ‡ 19:28 19:28 À kònò Longó ɨ 22:16; 69:22. § 19:36 19:36 À kònò Pfòma 12:46; Ngá nàma 9:12; Longó ɨ 34:21. * 19:37 19:37 À kònò Zàkàrɨ́yà 12:10. † 19:39 19:39 «Mírè» ɨ «àlówè» be kònɨ ɨ, ngá tàdzí be dóro angábhá mbɨ̀ lésè yà, ngalè fa lésè yà dhɨ ꞌɨ. Yúdà ànzɨ ɨ̀ adré tá ngá nda kɨ adó dò tàdzí be dóro dhɨ nɨ ledézó ásà gò, adrézó dò nda nɨ da àbvò rú, àbvò nda nɨ sìma kandrá.