BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA MÀTÁYÒ 27

À drì Yésu lɨ̀zo ába Pìlátò véna

(À kònò kpà Márokò 15:1; Lúkà 23:1-2; Yòwánɨ̀ 18:28-32)

1 Ngá kòwa dre dhɨ, kòwánà kàdrɨ̀ ɨ bhàgo ɨ́be dhɨ ɨ̀ dré ru yìzo títí, kɨtswázó Yésu nɨ ꞌo dràle dhɨ bvó. 2 Dɨ ɨ̀ dré akódhɨ nɨ adròzo gò, drìzoá lɨ̀zo fèá Pìlátò, Rómà kɨ gùvèrènérè drɨ́gá.

Yùdásɨ̀ nɨ dràma

(À kònò kpà Tà ꞌòle dhɨ ɨ 1:18-19)

3 Dɨ Yùdásɨ̀ Yésu nɨ lefèlepi nda kàtógyà à ŋò tá tà Yésu dri kɨtswálé dràdrà sè dhɨ dre dhɨ, akódhɨ nɨ togó dré atsázó kɨzà ro lavúlé tà dré tá ꞌòle dhɨ nɨ tà sè. Gò dré làfa lòꞌwa nyadhɨ-àlo-drì-mudrí nda kɨ dòzo, lɨ̀zo kɨtswálé logóá kòwánà kàdrɨ̀ ɨ véna bhàgo ɨ́be, 4 tàzoá dhɨ: «Má ꞌo tàkonzɨ̀ dre. Tàko ko, má lefè móndɨ́ adrélépi tá tà àlo àko ɨ́ rú dhɨ kàrɨbhá ɨ drɨ́gá, ɨ̀ kòꞌoró akódhɨ dràle.» Dɨ, ɨ̀ logó drá dhɨ: «Tà kòdhɨ nò àma ko. Nò mɨ kòdhya!» 5 Dɨ Yùdásɨ̀ dré làfa lòꞌwa nda kɨ bhèzo tépelò na gò, lɨ̀zo áyɨ ꞌɨ dràle.

6 Kòwánà kàdrɨ̀ nda ɨ̀ dré làfa lòꞌwa nda kɨ kudhúzó, tàzoá dhɨ: «Àma kɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí adré làfa kònɨ̀dhɨ nɨ bhàma túmä́ní làfa tépelò na dhɨ ɨ́be dhɨ nɨ logá. Tàko ko, kònɨ̀dhɨ làfa fèle kàrɨ́ kutúzó dhɨ ꞌɨ.» 7 Dɨ ɨ̀ dré ru yìzo gò, làfa nda nɨ dòzo lɨ̀zo lɨ̀drɨ́ rùlepi àlo dhɨ nɨ amvú gɨ, amvú nda kàdréró àrà adrézó móndɨ́ alɨ̀alɨ̀ dhɨ kɨ àbvò si lána dhɨ ró. 8 Tà nda sè dhɨ, à adré amvú nda nɨ zi «Amvú kàrɨ́ àdhya» atsálé ándrò kònɨ̀dhɨ. 9 Dɨ tà longólé pròfétà Yèrèmɨ́yà tí dhɨ dré ru ꞌòzo kònɨ̀nɨ. Akódhɨ longó tá dhɨ: «Ɨ̀ do làfa lòꞌwa nyadhɨ-àlo-drì-mudrí ledélé àrezá sè dhɨ ɨ. Kòdhɨ tá làgɨ́ Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ̀ dré bhàle akódhɨ nɨ tà sè dhɨ ꞌɨ. 10 Làfa nda sè dhɨ, ɨ̀ dré amvú lɨ̀drɨ́ rùlepi àdhya nɨ gɨ̀zo, ngóró Mírì dré tá tàle má dré dhɨ tɨ́nɨ.»*

Yésu pfò Pìlátò kandrá

(À kònò kpà Márokò 15:2-5; Lúkà 23:3-5; Yòwánɨ̀ 18:33-38)

11 Lókyá nda sè dhɨ, Yésu dré pfòzo áyɨ totó Pìlátò, gùvèrènérè nda kandrá. Gò Pìlátò dré lizízóá tíá dhɨ: «Mɨ, mɨ ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya ꞌɨ?» Yésu logó drá dhɨ: «Ámɨ tàndɨ mɨ́ tà dre.» 12 Kòwánà kàdrɨ̀ ɨ bhàgo ɨ́be dhɨ ɨ̀ kàsíkì akódhɨ dre dhɨ, dré kúlí logózó ko. 13 Dɨ Pìlátò dré lizízóá tíá dhɨ: «Mɨ́ yi tà títí ɨ̀ dré adrélé tàle mɨ́ rú kòdhɨ ɨ ko?» 14 Dɨ, Yésu logó ɨ́na kúlí àlo ko. Gò gùvèrènérè nda nɨ lɨ́ndrɨ́ dré gàzo ásà.

À ŋò tà Yésu dri kɨtswálé dràdrà sè

(À kònò kpà Márokò 15:6-15; Lúkà 23:13-25; Yòwánɨ̀ 18:39–19:16)

15 Kóná àlo àlo títí, gwányá Pásɨkà àdhya tú dhɨ, gùvèrènérè nda adré tá dhya ángùdhi bǎdzó na, móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ dré adrélé kɨpèle dhɨ nɨ trɨ àyɨ dré. 16 Lókyá nda kònàdhɨ sè dhɨ, agó àlo rú be Yésu Bàrábà, tà nɨ nɨ nìzo dóro dhɨ tá bǎdzó na. 17 Dɨ móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ kòkɨmó ru dre dhɨ, Pìlátò dré àyɨ kɨ lizízó tàzoá dhɨ: «Mɨ̀ adré lèá dhɨ, má kòtrɨ̀ àmɨ dré dhya ángùdhi kòdhya: Yésu Bàrábà, kó ngalè, Yésu adrélé zìle Mèsɨ́yà ro kònɨ̀dhɨ?» 18 Lizí tá àyɨ kònɨ̀nɨ tàko ko, nì tá tàle dhɨ, ɨ̀ fè tá Yésu ɨ́ drɨ́gá ngbà ꞌí dɨrèma sè dhɨ be.

19 Pìlátò dré tá adréràꞌa lɨrɨ́lé tàbvó tǎrà na dhɨ ꞌá dhɨ, akódhɨ nɨ tòkó dré móndɨ́ mùzo tàá drá dhɨ: «Mɨ́ kòꞌo agó tà àko ɨ́ rú kòdhɨ kònzɨ ko. Àngyá ko, ándrò kònɨ̀dhɨ, má abɨ̀ toróbɨ́ akódhɨ nɨ tà dri gò, áma drì dré adrézó abɨ́lé tà nda sè tò.»

20 Dɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ bhàgo ɨ́be dhɨ ɨ̀ dré móndyá zyandre nda kɨ kodzózó, ɨ̀ kòziró Pìlátò tí kòtrɨ̀ró Bàrábà gò, Yésu nɨ ꞌòzo dràle. 21 Gò Pìlátò dré gòzo lizíá àyɨ tí dhɨ: «Mɨ̀ adré lèá dhɨ, má kòtrɨ̀ àmɨ dré dhya ángùdhi àyɨ rì kònɨ ɨ kòfalé dhɨ kòdhya?» Dɨ ɨ̀ logó dhɨ: «Bàrábà!» 22 Pìlátò gò lizíá dhɨ: «Má nɨ dɨ àdho ꞌo Yésu adrélé zìle Mèsɨ́yà ro kònɨ̀dhɨ sè?» Dɨ àyɨ títí nda ɨ̀ logó dhɨ: «Mɨ́ tidí akódhɨ fa kɨpakɨpa dri!» 23 Pìlátò gò lizíá dhɨ: «Akódhɨ ꞌo àdho tà kònzɨ ꞌɨ?» Dɨ ɨ̀ dré gòzo adrélé tetrélé rìnyí sè, adrézó loyóá dhɨ: «Mɨ́ tidí akódhɨ!»

24 Pìlátò dré nòzoá dhɨ, ɨ́ kɨtswá tá vélé tà àlo ꞌo bwà ko, be ró dhɨ, móndyá zyandre nda ɨ̀ adré tá ꞌòle lɨgɨ́lé ɨ́ be. Dɨ dré yǐ adózó, áyɨ drɨ́gá dzɨ̀zo àyɨ títí ɨ mi gò, tàzoá dhɨ: «Ma tà àlo àko má rú dhya kònɨ̀dhɨ nɨ kàrɨ́ nɨ tà sè! Akódhɨ nɨ kàrɨ́ nɨ ngo àmɨ dri!» 25 Dɨ móndyá zyandre títí nda ɨ̀ dré logózóá dhɨ: «Akódhɨ nɨ kàrɨ́ kàdré ngòle àma dri, àma kɨ ànzɨ ɨ́be wà!» 26 Gò Pìlátò dré Bàrábà nɨ trɨ̀zo àyɨ dré. Dré Yésu nɨ ꞌòzo bhwàle gò, akódhɨ nɨ fèzo kɨtswálé tidílé fa kɨpakɨpa dri dhɨ bvó.

Sòdá ɨ̀ gu Yésu

(À kònò kpà Márokò 15:16-20; Yòwánɨ̀ 19:2-3)

27 Gò Pìlátò nɨ sòdá ɨ̀ dré Yésu nɨ drìzo fɨ̀zo ába gùvèrènérè nda nɨ dzó kàdrɨ̀ na. Ɨ̀ dré sòdá àruka títí dhɨ kɨ azízó ru amú àyɨ ɨ́be akódhɨ làgásè. 28 Gò ɨ̀ dré akódhɨ nɨ kɨ́tá kɨ tuvùzo rúásà, kánzò kǎ asózó rúá. 29 Ɨ̀ dré fanzɨ̌ kùtsi ró dhɨ nɨ pàzo kùla ró asólé drìá gò, kòzó bhàzo drɨ́ágó nɨ lésè. Dɨ ɨ̀ dré àyɨ kɨ kórókó titìzo akódhɨ kandrá adrézó akódhɨ nɨ gu, adrézó tàá dhɨ: «Mòdo mɨ́ dré, ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya nɨ!» 30 Ɨ̀ dré adrézó tùsú lufú rúá gò, ɨ̀ dré kòzó nda nɨ adózó adrézó akódhɨ nɨ drì tswa ásà. 31 Ɨ̀ kògu akódhɨ kònɨ̀nɨ dre dhɨ, ɨ̀ dré kánzò nda nɨ avùzo rúásà, gòzo akódhɨ nɨ kɨ́tá kɨ tosó rúá. Gò ɨ̀ dré akódhɨ nɨ drìzo lɨ̀zo ába, kɨtswálé tidílé fa kɨpakɨpa dri dhɨ bvó.

Yésu nɨ tidima fa kɨpakɨpa dri dhɨ

(À kònò kpà Márokò 15:21-32; Lúkà 23:26-43; Yòwánɨ̀ 19:17-27)

32 Ɨ̀ dré tá adréràꞌa apfòle kònalésè dhɨ ꞌá dhɨ, ɨ̀ dré drì sìzo agó àlo rú be Sìmónà, angálépi Kìrénè lésè dhɨ be.† Dɨ ɨ̀ dré akódhɨ nda nɨ ꞌòzo rìnyí sè adrélé fa kɨpakɨpa Yésu àdhya nɨ do.

33 Gò ɨ̀ dré lɨ̀zo Yésu be tsàle àrà rú zìle Gòlògótà dhɨ na. (Rú nda kòdhɨ adré lèá tàle dhɨ «Àrà drìfà àdhya».) 34 Kònàle dhɨ, ɨ̀ dré vínò amúlé àlókò kùdzí dhɨ be dhɨ nɨ fèzo akódhɨ dré mvùle.‡ Dɨ, akódhɨ kòtabhì ngá nda dre dhɨ, dré ɨ́na gàzoá rè. 35 Dɨ ɨ̀ dré akódhɨ nɨ tidízó fa kɨpakɨpa dri gò, akódhɨ nɨ kɨ́tá kɨ lanzɨ́zó àyɨ kòfalésè dzègé sè.§ 36 Gò ɨ̀ dré lɨrɨ́zó adrélé tà lɨkɨ́ akódhɨ làgásè. 37 À tɨsɨ̀ tá tà tà ŋòzo akódhɨ dri dhɨ wárágà dri gò, wárágà nda nɨ dìzo akódhɨ drìle. À tɨsɨ̀ tá dhɨ: «Kònɨ̀dhɨ Yésu, ópɨ́ Yúdà ànzɨ kya ꞌɨ.» 38 À tidí tá kpà kùgubhá rì dhɨ ɨ fa àruka ɨ drǐsè akódhɨ làgásè: àlo nɨ drɨ́ágó nɨ lésè, àzya nɨ lìdzí nɨ lésè.

39 Móndyá adrébhá tá lavúlé àrà nda ꞌásè dhɨ ɨ̀ adré tá akódhɨ nɨ lodhá, adrézó àyɨ kɨ drì ya, 40 adrézó tàá dhɨ: «Mɨ tá kɨtswálépi tépelò pfu gòzo sìá kìtú na àmvolésè nɨ, mɨ́ tɨdrɨ́ dɨ ámɨ tàndɨ wà! Mɨ́ kàdré Gìká nɨ Mváagó ꞌɨ bàti dhɨ, mɨ́ así fa kɨpakɨpa kòdhɨ drìlésè wà!»

41 Kòwánà kàdrɨ̀ ɨ, tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá ɨ bhàgo ɨ́be dhɨ ɨ̀ adré tá kpà akódhɨ nɨ gu kònɨ̀nɨ, adrézó tàá dhɨ: 42 «Akódhɨ tɨdrɨ́ móndɨ́ àruka ɨ ꞌí. Dɨ, kɨtswá ɨ́na áyɨ tàndɨ nɨ tɨdrɨ́ bwà ko! Kàdré ópɨ́ Ɨ̀sèrélè ànzɨ kya ꞌɨ bàti dhɨ, kàsí nyànomvá fa kɨpakɨpa drìlésè gò, mà kòkaꞌìró akódhɨ! 43 Bhà tá áyɨ tà kaꞌìkaꞌì Gìká léna, adrézó tàá dhɨ: ‹Ma Gìká nɨ Mváagó ꞌɨ.› Gìká kàdré dɨ akódhɨ nɨ le bàti dhɨ, kàpá akódhɨ nyànomvá dràdrà lésè.» 44 Kùgubhá tidílé akódhɨ be nda ɨ̀ adré tá kpà akódhɨ nɨ lodhá kònɨ̀nɨ.

Yésu nɨ dràma

(À kònò kpà Márokò 15:33-41; Lúkà 23:44-49; Yòwánɨ̀ 19:28-30)

45 Kɨdhólé kìtú rírí sè dhɨ, tínímvá dré bvò nɨ mì dòzo wä́yi, tsàle sáà na kìtú rírí àmvolésè dhɨ na. 46 Ànyɨ́ànyɨ sáà na sè dhɨ, Yésu dré liyízó kúlí ꞌuꞌù sè tàzoá dhɨ: «Èlóyɨ̀, Èlóyɨ̀, lémà sàbàkàtánɨ̀?» Kòdhɨ adré lèá tàle dhɨ: «Áma Gìká, áma Gìká, mɨ́ tayɨ́ ma àdho tà sè?»* 47 Móndɨ́ àruka adrébhá tá kònàle dhɨ ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ, ɨ̀ dré tàzoá dhɨ: «Akódhɨ adré Èlɨ́yà nɨ zi.» 48 Gò àyɨ kɨ àlo dré ràzo mbèlè ngá vòdhovódho dhɨ nɨ adó, vìnègárì dàzo lána, dròzoá kòzó sílé gò, tɨngázóá kuru fèle Yésu dré mvùle. 49 Dɨ, àyɨ kɨ àruka ɨ̀ dré tàzoá dhɨ: «Mɨ́ tayɨ́ rè akódhɨ, mà kònòró ngalè Èlɨ́yà nɨ atsá akódhɨ nɨ tɨdrɨ́ yà dhɨ.»

50 Yésu dré gòzo tódhyá trèle kúlí ꞌuꞌù sè gò, áyɨ lɨ́drɨ̀ tayɨ́zó lɨ̀le. 51 Gbǎ lókyá nda sè dhɨ, kɨ́tá ꞌɨ̀le tépelò nɨ ꞌa lakɨ́zó dhɨ dré lasɨ́zó ꞌa be rì, kɨdhólé drì lésè tsàle pá na. Bvò dré ru kosézó gò, kɨ́rà ɨ̀ dré togázó. 52 Mógó ɨ̀ dré ru lanzízó gò, móndɨ́ lólo Gìká àdhya bǐ dràbhá dre dhɨ kɨ rúbhá ɨ̀ dré ngàzo dràdrà ꞌásè. 53 Àyɨ nda ɨ̀ kòpfò mógó ɨ lésè dre dhɨ, ɨ̀ dré tɨfɨ́zó Yèrúsalémà na Yésu nɨ ngàma dràdrà ꞌásè dhɨ àmvolésè gò, ɨ̀ dré agázó móndɨ́ bǐ dhɨ ɨ mi.

54 Rómà kɨ sòdá kɨ kàdrɨ̀ ɨ sòdá nɨ ɨ́be adrébhá Yésu nɨ lɨkɨ́ dhɨ ɨ̀ kònò kàdíkàdi nda túmä́ní tà títí ru ꞌobhá nda ɨ́be dre dhɨ, tirì dré gàzo àyɨ léna bǐ. Dɨ ɨ̀ dré tàzoá dhɨ: «Dhya kòdhɨ tá ɨ́na Gìká nɨ Mváagó ꞌɨ bàti!»

55 Tòkó bǐ dhɨ ɨ tá kpà kònàle, adrélé tà nda kɨ no lárá ro. Àyɨ nda ɨ̀ lebè tá Yésu Gàlìláyà lésè, adrézó tà ꞌo drá. 56 Àyɨ kòfalé dhɨ tá: Màrɨ́yà Màgàdàlénè, Màrɨ́yà Yàkóbhò kɨ andre Yòséfà be dhɨ, tsàle Zèbèdáyò nɨ ànzɨ kɨ andre.

Yésu nɨ rúbhá bhàma mógó na dhɨ

(À kònò kpà Márokò 15:42-47; Lúkà 23:50-56; Yòwánɨ̀ 19:38-42)

57 Ɨ̀ndró kàndrɨ̀ dre dhɨ, agó àlo rú be Yòséfà dhɨ dré lɨ̀zo Pìlátò véna. Akódhɨ nda tá ngá líyí angálépi Àrìmàtáyà lésè dhɨ ꞌɨ. Atsá tá kpà Yésu nɨ lebèlepi ró. 58 Dɨ akódhɨ kòtsa Pìlátò véna dre dhɨ, dré Yésu nɨ rúbhá zìzo tíá. Gò Pìlátò dré tàzoá dhɨ, à kòfè rúbhá nda drá. 59 Dɨ Yòséfà dré lɨ̀zo rúbhá nda nɨ do lambélé kɨ́tá kemve dóro dhɨ sè gò, 60 lɨ̀zo bhàá áyɨ tàndɨ nɨ mógó tɨ́dhɨ́ ɨ́ dré tá ꞌòle gàle kɨ́rà na dhɨ na. Dré kɨ́rà kàdrɨ̀ dhɨ nɨ alɨ́zó bhàle mógó nda tí gò, lɨ̀zo. 61 Màrɨ́yà Màgàdàlénè ɨ Màrɨ́yà àzya be dhɨ ɨ̀ lɨrɨ́ tá mógó nda kandrá, adrélé tà nda kɨ no.

À bhà sòdá ɨ kɨtswálé mógó lɨkɨ́

62 Kìtú bvóá dhɨ sè, kòdhɨ adré tàá dhɨ, kìtú adrézó tà ledé dhɨ àmvolésè dhɨ, kòwánà kàdrɨ̀ ɨ Fàrìsáyò ɨ́be dhɨ ɨ̀ dré lɨ̀zo Pìlátò véna, 63 tàá drá dhɨ: «Atálágó, tà àlo dhya móndɨ́ kɨ lɨtɨ́lépi kòdhɨ dré tá tàle dré adréràꞌa lɨ́drɨ̀ ɨ́be dhɨ ꞌá dhɨ agá ɨ́na àma léna dre. Akódhɨ tà tá dhɨ: ‹Kìtú na àmvolésè dhɨ, má nɨ nga dràdrà ꞌásè.› 64 Dɨ ásà dhɨ, mɨ́ kòfè tòlɨ́ adrézó akódhɨ nɨ mógó lɨkɨ́ tsàle kìtú nɨ na tú. À kòꞌo kònɨ̀nɨ ko dhɨ, akódhɨ nɨ lebèbhá kɨ kɨtswá lɨ̀le akódhɨ nɨ rúbhá kugù, gòzo tàá móndɨ́ ɨ dré dhɨ, akódhɨ nga dràdrà ꞌásè dre. Dɨ tà nda nɨ go vélé móndɨ́ kɨ lɨtɨ́ wáláká nɨ nɨ lavú.» 65 Pìlátò logó àyɨ dré dhɨ: «Sòdá ɨ be kònwárè. Mɨ̀ kòdrì àyɨ lɨ̀zo àyɨ kɨ bha adrélé mógó nda nɨ lɨkɨ́ ngóró mɨ̀ dré nìle ꞌòle dhɨ tɨ́nɨ.» 66 Dɨ ɨ̀ dré lɨ̀zo kɨ́rà mógó nda tí dhɨ nɨ kɨkpà gò, ɨ̀ dré sòdá nda kɨ bhàzo adrélé lɨkɨ́á.

* 27:10 27:10 À kònò Zàkàrɨ́yà 11:12-13; Yèrèmɨ́yà 18:2-3; 19:1-2; 32:6-15. † 27:32 27:32 «Kìrénè» kònɨ̀dhɨ tá bhàandre bvò Lìbíyà àdhya lé, bvò kàdrɨ̀ Àfìríkà àdhya lé dhɨ ꞌɨ. ‡ 27:34 27:34 À kònò Longó ɨ 69:22. § 27:35 27:35 À kònò Longó ɨ 22:19. * 27:46 27:46 À kònò Longó ɨ 22:2.