13
1 Се вже втретє йду до вас. При устах двох сьвідків або трох стане кожне слово.
2 Наперед казав я вам і наперед кажу, мов би був перед вами вдруге, і тепер, не бувши між вами, пишу до тих, що перше згрішили, і до всїх инших, що, як прийду знов, то не пощаджу:
3 бо ви шукаєте в менї доказу глаголючого в менї Христа, котрий до вас не немочний, а потужний в вас.
4 Бо хоч і розпято Його від немощі, та живий Він од сили Божої. Бо хоч і ми немочні в Йому, та жити мемо з Ним од сили Божої в вас.
5 Самих себе розбирайте, чи ви в вірі; самих себе вивідайте. Чи то ж не знаєте себе самих, що Ісус Христос у вас єсть? Хиба тільки, що ви недостойні.
6 Сподїваю ся ж, що зрозумієте, що ми не недостойні.
7 Молю ся ж Богу, щоб ви не зробили нїякого зла, не щоб ми хвальними явили ся, а щоб ви добре зробили, а ми яко нехвальні були.
8 Нїчого бо не можемо проти правди, а за правду.
9 Радуємось бо, коли ми немочні, ви ж сильні; про се ж і молимо ся на звершеннє ваше.
10 Тим то й не бувши між вами, пишу, щоб бувши між вами не зробив безʼощадно по властї, котру дав менї Господь на збудованнє, а не на руйнованнє.
11 На останок, браттє, радуйте ся, звершуйтесь, утїшайтесь, те ж саме думайте, мирно живіть, то й Бог любови й миру буде з вами.
12 Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим. Витають вас, усї сьвяті.
13 Благодать Господа Ісуса Христа і любов Божа, і причастє сьвятого Духа з усїма вами. Амінь.
Друге до Коринтян писано з Филип Македонських через Тита та Луку.