1 І се заповідї, встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав навчити вас, щоб ви сповняли їх у землї, куди йдете, щоб заняти її; 2 Щоб ти боявся Господа, Бога твого, по всї днї живота твого, додержував усї встанови й заповідї його, що заповідаю тобі, ти сам і сини твої і внуки твої, щоб довго жити вам на сьвітї. 3 Слухай же, Ізраїлю, і пильнуй, сповняючи їх, щоб добре тобі було на сьвітї, та щоб вельми ви розмножились у землї, що тече молоком та медом, як тобі заповідав Господь, Бог батьків твоїх. 4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь! 5 І мусиш любити Господа, Бога твого, всїм серцем твоїм і всією душею твоєю і всією силою твоєю. 6 І слова сї, що я заповідаю тобі сьогоднї, мусять бути в серцї твому. 7 І будеш ти наказувати про їх синам твоїм і промовляти до серця їх, седючи в домівцї твоїй, і йдучи в дорозї і лягаючи і встаючи. 8 І привязувати меш їх на руку собі, і будуть вони начільником між очима в тебе; 9 І написувати меш їх на одвірках домівки твоєї і на брамах твоїх. 10 І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові й Яковові, що дасть тобі: великі й гарні міста, що ти не будував їх, 11 І доми, повні всякого добра, що не ти ним сповняв їх, і повитїсувані з каменя колодязї, що ти не тесав їх, виноградники й сади, що ти не насаджував їх, і будеш ти до сита живитись: 12 То остерегайся, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Египту, із дому неволї. 13 Господа, Бога твого, будеш боятись і йому служити, і його імям будеш клястись. 14 Не будете ви ходити за иншими богами, за богами народів, що навкруги вас; 15 Бо Господь, Бог ваш, серед вас, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнївом Господь, Бог твій, і не вигубив тебе з лиця землї сієї. 16 Не спокушуйте Господа, Бога вашого, як спокушували його коло Масси. 17 Мусите пильно сповняти заповідї Господа, Бога вашого, і сьвідчення його й установи його, що заповідав тобі, 18 І будеш чинити по правдї перед очима в Господа, щоб було тобі добре на сьвітї, та щоб ти увійшов та й заняв плодовиту землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм, 19 Проганяючи перед тобою всїх ворогів твоїх, так як промовив Господь. 20 Як же колись поспитає в тебе син твій: Що воно сї сьвідчення і встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав вам? 21 То казати меш синові твому: Невільниками були ми у Фараона в Египтї, та вивів нас Господь із Египту потужною рукою. 22 І явив Господь великі й погибельні знаки й чудеса над Египтом і Фараоном і над усїм домом його перед очима нашими; 23 А нас випровадив звідтам, щоб нас привести сюди, і дати нам у наслїддє землю, що про неї клявся батькам нашим. 24 І заповів нам Господь сповняти всї цї встанови, щоб ми боялись Господа, Бога нашого, нам на добро по всякий час, щоб нас держав при життю, як воно й тепер єсть. 25 І буде се праведність наша, як сповняти мемо всї цї заповідї перед Господом, Богом нашим, так як він заповідав.