1 Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним. 2 Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів. 3 Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює. 4 Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому. 5 Кожен бо свій тягар нести ме. 6 Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго. 7 Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна; що бо чоловік сїє, те й жати ме. 8 Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє; а хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє. 9 Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи. 10 Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі. 11 Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою. 12 Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути. 13 Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись. 14 Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим менї сьвіт розпято, а я сьвітові. 15 У Христї бо Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а нове створіннє. 16 І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому. 17 На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу. 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.