2
Господь же повелїв великій рибі проглинути Йону; й був Йона у череві в риби три днї й три ночі. І молився Йона Господеві з черева в кита І промовляв: В смутку мойму покликнув я до Господа, й він вислухав мене; з черева преисподньої взивав я, а ти почув мій голос. Вкинув єси мене в глибінь, у серце моря, і води обгорнули мене; всї води, всї филї твої проходили надо мною. Вже я думав: Відкинений я від очей твоїх, а тепер чей я знов побачу храм твій сьвятий. Обняли мене, добирались води до душі моєї, безодня зачинила мене в собі; морські трави обвили голову менї. Попід підвалини гір потонув я, і земні засови замкнули мене, здається, на віки; але ти, Господи, Боже мій, виведеш душу мою з сієї глибинї пекольної. Як душа завмірала в менї, спогадав я на Господа, й ось, молитва моя дійшла до тебе, до храму сьвятого твого. Хто марні й ложні боги шанує, той покинув Милосердного свого, 10 Я же голосом похвали принесу тобі жертву; чим обрік себе, те я й сповню; в Господа бо одного — рятунок. 11 І повелїв Господь киту викинути Йону на сушу.