1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були зʼєднані, 2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому). 3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або зʼодяганнє в одежу; 4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне. 5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам; 6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху. 7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не зʼупинялись молитви ваші. 8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі; 9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили. 10 „Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради; 11 нехай ухиляєть ся від злого, і робить добре; нехай шукає впокою, і побиваєть ся за ним. 12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять.‟ 13 І хто ж такий, що заподїяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго? 14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, анї трівожтесь; 15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом; 16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї. 17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі; 18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом, 19 в котрому і тим духам, що в темницї, прийшовши, проповідував, 20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісїм душ, спасло ся од води; 21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа, 22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і властї і сили.