1 Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний. 2 Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться. 3 Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає. 4 Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає. 5 Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде. 6 Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї. 7 Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо. 8 Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро. 9 Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне. 10 Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями. 11 Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки. 12 Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень. 13 Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча. 14 І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа. 15 Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод. 16 Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне. 17 Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його. 18 Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його. 19 Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його. 20 Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим. 21 Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь. 22 Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий. 23 Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його. 24 Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота. 25 Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє. 26 Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний. 27 Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних. 28 Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду. 29 На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.