1 А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона. 2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо. 3 А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, 4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками, 5 та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона. 6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона. 7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде. 8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде. 9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде. 10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому. 11 А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві. 12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі. 13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його. 14 І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому. 15 А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку. 16 А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене. 17 А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене. 18 А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх. 19 А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо. 20 А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого. 21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого. 22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 23 Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти. 24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його. 25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого. 26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях. 27 Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого. 28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 29 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви. 30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем. 31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його. 32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення. 33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно. 34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів. 35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві, 36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління! 37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну, 38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.