1 Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2 Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів. 3 І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів. 4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч. 5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході. 6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони. 7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху. 8 А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь. 9 А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів. 10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш! 11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва. 12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран. 13 І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея. 14 І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів. 15 А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів. 16 А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів. 17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії. 18 І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів. 19 А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв. 20 А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів. 21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших. 22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів. 23 А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів. 24 А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів. 25 І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв. 26 А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана. 27 А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів. 28 Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони. 29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля. 30 Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини. 31 А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима. 32 І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі. 33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися. 34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору. 35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця. 36 А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!