1 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба. 2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість. 3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить. 4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює. 5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою. 6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю. 7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної. 8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде. 9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні. 10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає. 11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується. 12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить. 13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає. 14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває. 15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний. 16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть. 17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє. 18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує. 19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається. 20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба. 21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде. 22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму. 23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів. 24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє. 25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він. 26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову. 27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно. 28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя. 29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом. 30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває. 31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!