1 Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його. 2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні! 3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! 4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: 5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. 6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села. 7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я! 8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення, 9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, 10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, 11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! 12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! 13 Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів? 14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, 15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! 16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? 17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. 18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. 19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. 20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... 21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! 22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! 23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!