1 Послухай же тепер, Ізраїлю, про установи і суди, що навчаю вас сповняти їх, щоб ви жили й прийшовши одержали землю, що наділив вам Господь, Бог батьків ваших. 2 Не прибавите ви до слова, що я заповідаю вам, і не вбавите нічого, пильнуючи заповідей Господа, Бога вашого, що їх заповідаю вам. 3 Очі ваші бачили, що вдіяв Господь з Бааль Пеором; всі бо, хто ходив слідом за Бааль-Пеором, вигубив їх Господь, Бог твій, з між вас; 4 Ви ж, которі держались Господа, Бога вашого, ви всі живі по сей день. 5 Гледи, навчив я вас установ і присудів, як заповідав мені Господь, Бог мій, щоб ви сповняли їх серед землі, що до неї прийдете, щоб заняти її. 6 Пильнуйте ж і сповняйте їх! Бо се мудрість і розум ваш перед очима народів, що чути муть всі встанови сі й казати муть: Сей великий нарід справді мудрий і розумний нарід. 7 Де бо на світі такий великий нарід, в котрого так близький Бог, як Господь, Бог наш, у всьому, про що тільки кличемо до його? 8 І який се великий нарід, що в його установи і присуди такі справедливі, як увесь закон сей, що я поставив вам оце? 9 Тільки стережись і пильнуй душі своєї, щоб не забути діла сі, що бачили очі твої, і щоб не відлучились вони від серця твого по всі дні життя твого! Ні! Переказуй про них синам твоїм і синам синів твоїх, 10 Про той день, як стояв єси перед Господом, Богом твоїм, під Горебом, як Господь промовляв до мене: Збери мені люд сей, щоб я дав їм почути слова мої, з котрих навчаться боятись мене по всі дні життя свого на землі, і навчать синів своїх. 11 І приступили ви та й поставали попід горою; а гора палала поломєм аж під саме небо і стала темрява, хмари і тьма. 12 І промовив до вас Господь із поломя; ви чули голос слів його, та ніякої постаті не бачили окрім голосу. 13 І обявив він вам свій завіт, що велів вам чинити, десять слів; і написав їх на двох камяних таблицях. 14 А мені заповідав Господь того часу навчати вас установ і присудів, щоб ви сповняли їх на землі, що до неї прийдете, щоб дістати її в державу. 15 Пильнуйте ж добре душ ваших, бо не бачили ви ніякої постаті в день той, як із поломя промовляв до вас Господь на Гореб горі, 16 Щоб ви не зледащіли та не почали робити собі тесані постаті, подобу якої постаті, постать жіночу, або чоловічу, 17 Постать якої скотини, що на землі гасає, образ якої крилатої птахи, що попід небесами літає, 18 Образ якої небудь животини, що по землі лазить, образ якої риби, що у воді під землею; 19 Щоб, знявши очі до неба та бачивши соньце й місяця і зорі, все військо небесне, не скортіло тебе, припасти на коліна перед ними та служити їм, котрих Господь, Бог твій, призначив на послугу всім народам під цілим небом. 20 А вас узяв Господь, і вивів із желізного горнила, із Египту, щоб ви були людом його насліддя, як і сталось. 21 Но Господь розгнівався на мене через вас, і поклявся, що не перейду через Йордань і що не прийду в землю гарну, що оддав тобі в насліддє Господь, Бог твій; 22 А вмру в ʼцій землі, і не доведеться мені перейти через Йордань; а ви перейдете і одержите сю гарну землю. 23 Остерегайтесь, щоб не забути про завіт Господній, що його вчинив із вами, та щоб ви не робили собі витесану постать, подобу чого небудь, що заборонив Господь, Бог ваш. 24 Бо Господь, Бог ваш, се поломя жеруще, Бог ревнивий! 25 Як же появиш синів та внук і як поживете у сій землі, і зледащієте та й зробите витесану постать, подобу чого небудь, і робити мете що ледаче перед очима Господа, Бога вашого, роздражнюючи його: 26 То я кличу нині небеса й землю за свідків проти вас, що ви певно і скоро пропадете із землі, куди ви йдете через Йордань, щоб заняти її; не довго поживете ви в ній, а будете зовсім знищені. 27 І розсіє вас Господь між иншими народами і зостанетесь лічбою малими між народами, між котрих приведе вас Господь; 28 І служити мете там богам, твориву рук людських, дереву та каменю, що не бачать і не чують і не їдять і не нюхають. 29 Но ви шукати мете Господа, Бога вашого; і ти знайдеш його, як шукати меш його всім серцем твоїм і всією душею твоєю. 30 В тісноті твоїй, і як все те постигне тебе при кіньці днів, ти навернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш голосу його. 31 Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; він не покине тебе і не скарає тебе, і не забуде про завіт батьків твоїх, що про його клявся перед ними. 32 Бо поспитай тільки про давні часи, що були перше тебе, з того дня, як сотворив Бог чоловіка на землі, та й від одного краю небес та й до другого краю небес, чи коли сталось таке велике діло, або чи хто чував що подібне? 33 Чи чував який нарід голос Божий, що промовляв з поломя, як ти чув, та й щоб він зістався живим? 34 Або чи пробував Бог, прийти, щоб взяти собі нарід зміж иншого народу, карами, ознаками і чудесами, війною і потужною рукою і просьтягнутою правицею, і великим страхом, так як вчинив для вас Господь, Бог ваш, перед очима вашими в Египті? 35 Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь, се Бог; ніхто ж більше крім його. 36 Із небес дав він тобі почути свій голос про науку тобі, і на землі дав видіти тобі своє велике поломя, а з поломя чув ти слова його. 37 І за те, що він любив батьків твоїх і по них вибрав насіннє їх, вивів тебе він самолично, великою потугою своєю з Египту. 38 Щоб вигубити перед тобою народи, що більші й потужніщі за тебе, привести тебе і дати тобі землю їх у насліддє, як і тепер сталось. 39 То ж пізнай тепер і возьми собі до серця, що Господь Бог той на небесах у горі і на землі внизу, а другого нема. 40 І пильнуй установ його й заповідів його, що заповідую їх тобі сьогодні, щоб добре було тобі й синам твоїм, щоб довгий був вік твій у сій землі, що навіки віддав тобі Господь, Бог твій. 41 Тоді відділив Мойсей три міста по сім боці Йордані, що на схід соньця, 42 Щоб втікав туди убийця, що ненароком вбив ближнього свого а перше не ворогував на його; щоб він втік в одно із сих міст та й живим зістався. 43 Безер у степу, на поділлі, для Рубеніїв, і Рамот у Гілеаді для Гадіїв, і Голян у Базані для Манассіїв. 44 А се закон, що поставив його Мойсей перед синами Ізраїля; 45 Се свідчення й установи і присуди, що промовляв Мойсей до синів Ізрайлевих по виході їх з Египту, 46 По сім боці Йордані, в долині, проти Бет-Пеору, в землі Сигона, царя Аморійського, що жив у Гезбоні, котрого побили Мойсей та сини Ізрайлеві, як вийшли з Египту. 47 І заняли вони землю його і землю Ога, царя Базанського, двох царів Аморійських, що були по сім боці Йордані, на схід соньця, 48 Від Ароеру, що над Арнон-рікою, до Сійон* гори, се б то Гермон, 49 І все поділлє по сім боці Йордані на схід соньця, аж до подільського моря, під узгірями Пізги.