1 І надійшло до мене слово Господнє, таке: 2 Сину чоловічий! Промов до володаря Тирського: Так говорить Господь Бог: за те, що високо вгору несеться твоє серце, й ти мовляєш: Я, наче Бог, я засів собі, неначе на Божому престолі, в самому серці моря! та, хоч ти тілько людина, а не Бог, кладеш розум твій поровень із розумом Божим, — 3 Так, ти маєш себе за мудрійшого над самого Даниїла, й ніяка тайна не закрита перед тобою; 4 Се ти ніби твоєю мудростю й розумом надбав собі достатки й зібрав у скарбівнях твоїх золото й срібло; 5 Ти ніби великою мудростю твоєю та купецтвом твоїм намножив багацтво твоє, й серце твоє згорділо задля достатків твоїх, — 6 За те ось як говорить Господь Бог: Позаяк ти твій розум кладеш ув одну міру з розумом Божим, 7 Напущу я на тебе чужоземців, що найлютійших з проміж народів, а вони добудуть мечі свої проти всего гарного, що твоя мудрість надбала, та й потемнять сяєво твоє; 8 Вони струтять тебе в яму, й згинеш ти в морі смертю повбиваних. 9 Чи й тоді скажеш убийникові твойму: Я Бог, коли ти в руці вбийника твого будеш тільки людиною, а не Богом? 10 Ні, ти вмреш смертю від руки необрізаних чужоземців; я бо сказав се, говорить Господь Бог. 11 І надійшло до мене слово Господнє: 12 Сину чоловічий! заплач-заголоси над Тирським царем і промов до його: Так говорить Господь Бог: 13 Був єси печаттю звершенності, повнотою мудрості, вінцем краси. У Едемі, Божому саді, пробував єси. Блискуче дороге каміннє окрашувало твою одежу: карнеоль, топаз, яспис, хризолит, оникс, сапфир, рубин, смарагд і золото, — усе те штучно осаджено в гніздочках і нанизано, та й наготовлено тобі, скоро на світ родився. 14 Тебе помазав я, щоб, наче херувим, розпростерав охоронні крила; тебе поставив я наче на святій горі Божій, і ти ходив серед огнистого каміння. 15 Без хиби були поступки твої з того часу, як тебе сотворено, аж докіль не знайшлось у тобі беззаконності. 16 Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедностю, і ти согрішив. Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувиме осяйний, зпосеред огнистого каміння. 17 Високо неслось твоє серце задля пишноти твоєї, через гординю стратив єси мудрість твою; за те ж я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою. 18 Через безліч провин твоїх, через неправедну наживу твою в купецтві опоганив єси святощі твої, і я виведу зпосеред тебе огонь, а він пожере тебе, й оберну тебе в попелище перед очима всіх, що поглядати муть на тебе. 19 Всі, що знали тебе між народами, здивуються над тобою; ти станешся страховищем і зникнеш по всі віки. 20 І надійшло слово Господнє до мене: 21 Сину чоловічий! повернись видом проти Сидону й вискажи пророцтво проти його, 22 І промов: Так говорить Господь Бог: Ось, я проти тебе, Сидоне, й прославлюсь посеред тебе, й узнають усі, що я — Господь, як розпростру над ним суд караючий і явлю на йому святость мою. 23 І пошлю морову пошесть на його й кроворозлив на його улиці, і попадають посеред його побиті мечем, що пожерати ме його з усіх боків; і зрозуміють, що я — Господь. 24 І не буде він уже домові Ізрайлевому колючою терниною, ні болючим бодяком укупі з усіма тими, що навкруг його, та й зрозуміють, що я Господь Бог. 25 Так говорить Господь Бог: Як я позбіраю дім Ізраїля зміж народів, що між ними вони розсіяні, й покажу себе на них святим перед очима в усіх народів, і жити муть вони в своїй землі, що я наділив слузї мойму Яковові; 26 Тоді будуть вони жити в ній безпеч, і будуть будувати доми, й насаджувати виноградники, й жити муть собі безпеч, я бо заведу суд над усіма, що їм бажають лиха, й узнають вони, що я — Господь, Бог їх.