1 І надійшло до мене слово Господнє, таке: 2 Сину чоловічий! поверни твій вид проти Гога в Магог-землі, проти князя Рошського, Мешехського й Тубалського, й пророкуй проти його, 3 І скажи: Так говорить Господь Бог: Ось, я на тебе, Годже; князю Рошський й Тубалський! 4 І притягну тебе, вложивши зубела в рот тобі, й виведу тебе вкупі з усім військом твоїм, із кіньми й їздецями, — всіх у повній зброї, велике множество в панцирах і з щитами, всіх узброєних мечами, 5 Персів, Етіопіїв, а з ними й Ливіїв, — всіх із щитами й в шоломах, 6 Гомера й усю ватагу його, дім Тогармів із ватагами його від північних гряниць, і багато инших народів із тобою. 7 Увʼоружуйсь і ладься, — ти й усі ватаги твої, що згромадились до тебе, й будь їм воєводою. 8 По довгому часі тебе запотребують; ув останні роки прийдеш у землю, визволену спід меча, до збору з многих народів, на гори Ізрайлеві, що довгі часи були спустошені, тепер же їх осадники будуть виведені зміж народів і всі жити муть безбеч. 9 І здіймешся, мов хуртовина, налетиш бурною хмарою, окриєш землю, ти й усі твої військові ватаги й многі народи з тобою. 10 І говорить Господь Бог: Того часу прийдуть тобі на серце мисли й ти задумаєш лиху річ. 11 І скажеш собі: Рушу я проти землі, що без мурів, нападу на безжурних людей, що живуть безпечно, — вони живуть собі без мурів і нема в їх ні засовів, ні дверей, — 12 (рушу) Щоб порабувати, набрати здобичі, наложити руку на відновлені розвалища, та на той люд, що спроміж невір позбірався, та розжився хліборобами й крамарями й розвів осади посеред землі. 13 Саба й Дедан і крамарі Тарсийські з усіма їх левчуками скажуть тобі: Чи се ж прийшов єси, щоб рабувати, — назбірав війська, щоб добувати здобичі, щоб нагарбати золота й срібла, зайняти скотину й надбане добро, зажерти як найбільше здобичі? 14 Тим же то пророкуй, сину чоловічий і промов до Гога: Так говорить Господь Бог: Чи так воно? того часу, як люд мій Ізраїль розживеться безжурно, ти про те дізнаєшся, 15 І вирушиш ти й прийдеш із твоєї осади, з найдальшої півночі, — ти й многі народи з тобою, сама кіннота, величезна ватага й безліч війська; 16 І двинеш проти мого люду Ізраїля, мов хуртовинна хмара, щоб окрити землю; в останні часи станеться воно, — й я приведу тебе на мою землю, щоб народи спізнали мене, як покажу мою святость на тобі, Годже, перед їх очами. 17 Так говорить Господь Бог: Хиба ж се не ти, що про него говорив я вже давно через слуг моїх, пророків Ізрайлевих, що в ті часи пророкували, що приведу тебе на мою землю? 18 І буде того часу, як наступить Гог на Ізрайлеву землю, говорить Господь Бог, запалає гнів мій аж до лютості. 19 В ревності моїй, в палаючій досаді моїй сказав я: Напевно, того часу настане велике потрясеннє в землі Ізрайлевій. 20 Перед гнівним лицем моїм затремтять риби в морі, піднебесне птаство, польове зьвіррє, й усе, що повзає по землі й усі люде на земному крузї, й зрушаться гори, й поваляться стіни й порозпадаються всі мури по землі. 21 І викличу меча по всіх горах моїх, говорить Господь Бог: Кожного меч обернеться на брата його. 22 І буду судитись із ним моровою пошестю й кроворозливом, і пролию на него й на ватаги його, та на безліч народів, що з ним, потопний дощ і камяний гряд, огонь і сірку; 23 І явлю себе великим і святим, і дам себе пізнати в очах многих народів і взнають, що я — Господь.