4
1 Ти ж, сину чоловічий, возьми собі цеглину, положи перед себе, й начеркни на їй місто Ерусалим.
2 І спорудь обляг проти його, й збудуй облягову башту проти його; насип вал кругом його; порозставляй облягове військо проти його, й пороби навкруги тарани проти його.
3 І возьми собі залізну дошку та й постав її, наче стіну між тобою й городом, і оберни проти його лице твоє, щоб він був наче ув облязї, й ти (ніби) облягай його. Се буде знаком домові Ізрайлевому.
4 Ти ж лягай на лівий бік та й возьми на його беззаконство Ізрайлеве. Скільки днів лежати меш, стілько нести меш (кару за) провини їх:
5 Я ж визначив тобі роки їх беззаконства лічбою днів — триста й девятьдесять днів будеш нести провини дому Ізрайлевого.
6 А як скінчиш їх, тоді лягай удруге на правий бік, і неси провину дому Юдиного сорок день; — день за рік, день за рік, кажу, визначив я тобі.
7 І оберни лице твоє й обнажену правицю твою на обляг Ерусалиму та й пророкуй проти його.
8 Оце ж я й вложив на тебе верву, щоб неможна було тобі повернутись із боку на бік, аж докіль скінчиш дні сього облягу твого.
9 Ти ж возьми собі пшениці та ячменю й бобу й сочовиці й пшона й вики та й усип ув одну посудину, та й роби собі хліб із того на всі дні, що лежати меш бока; триста й девятьдесять день їсти меш його.
10 А їсти меш твою харч вагою, що дня по двайцять секлів; від пори до пори їсти меш.
11 І воду пити меш мірою, що-разу по шостині гину; від пори до пори пити меш стілько.
12 Істи меш книшами ячміними; книші ж пекти меш перед їх очима в попелі з людського калу.
13 І сказав Господь: Так само їсти муть сини Ізрайлеві нечистий хліб свій посеред тих народів, що проміж них я їх порозганяю.
14 Тоді сказав я: Ой Господи Боже! я ж ніколи не поганив душу; я й падла, ні того, що зьвір роздирав, ніколи не їв з молоду та й досі; ніколи в уста мої не входило нечисте мясиво.
15 І сказав він до мене: Ну, так дозволяю тобі товарячий гній, замість людського калу, щоб пік на йому хліб твій.
16 І сказав іще до мене: Сину чоловічий! ось, я поламлю в Ерусалимі підпору хлібову, й їсти муть вони свій хліб під вагу й в смутку, та й будуть пити воду під міру в гризоті;
17 Бо буде в них недостача хліба й води й з переляком будуть вони глядіти одно на одного й нидіти за беззаконства свої.