1 І рече Господь Мойсейові: 2 Промов до синів Ізрайлевих, щоб одвернули й отаборились перед Пі-Гахиротом, між Микдолом і морем; перед Бааль-Цефоном отаборитесь навпроти його, при морі. 3 Бо казати ме Фараон про сини Ізрайлеві: Заблудили в цій землі та й зачинив їх у собі степ. 4 Я ж окаменю запекле серце Фараонове, щоб уганяв за ними, і прославлюсь на Фараоні й на всьому війську його, і зрозуміють Египтяне, що я Господь. І вчинили так. 5 І сповіщено царя Египецького, що втекли люде, і повернулось у Фараона й у дворян його серце проти людей, і промовляли вони: Що се ми зробили, що відпустили Ізраїля з нашої неволі? 6 І повелів запрягти колесницю свою, і взяв із собою люде свої, 7 І взяв шість сот бойових колесниць на вибір і всі колесниці Египецькі, і військових до кожної. 8 І закаменив Господь серце в Фараона, царя Египецького, і погнався він за синами Ізрайлевими. Синове ж Ізрайлеві виходили під рукою високою. 9 І вганяв Египтій за ними та й наздогнав їх, як отаборились при морі, усі коні в колесницях у Фараона, комонник його і потуга його, при Пі-Гахироті, по близу Бааль-Цефону. 10 І як наблизився Фараон, зняли сини Ізрайлеві очі свої, аж се Фараон уганяє за ними, та й полякались вельми. І заквилили Ізрайлитяне до Господа, та й гукали Мойсейові: 11 Хиба тим, що нема в Египті кладовищ, позабірав єси нас умірати в степу? Що се вкоїв єси з нами, що вивів нас із Египту? 12 Чи не те ж саме говорено тобі в Египті: Відкажись від нас, щоб нам пробувати в неволі в Египтія? Бо лучче нам бути в неволі, ніж помірати в степу. 13 І рече Мойсей людові: Не лякайтесь і стійте, дак і побачите рятунок Господень, що сотворить нам Господь сьогодні. Бо Египтія, що сьогодні бачите, не бачити мете во віки! 14 Господь бо воювати ме за нас, ви ж бувайте супокійні. 15 І рече Господь Мойсейові: Чого квилиш до мене? Промов до синів Ізрайлевих, щоб рушали далій. 16 Ти ж возьми жезло твоє та просьтягни руку твою над морем, та й розділи його, і ввійдуть синове Ізрайлеві в середину моря по сусі. 17 Я ж закаменю серце в Фараона й Египтіїв, і вони пійдуть слідом; і прославлюсь на Фараоні й на потузї його, на колесницях його й на комінникові його. 18 І знати муть Египтії, що я Господь, як прославлюсь на Фараонові, на колесницях його й на комінникові його. 19 І рушив тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізрайлевого, та й став позад їх. 20 І ввїйшов проміж табором Египтієвим і проміж табором Ізрайлевим. І стала хмара темрявою про одного з них і світлом про другого. І не наближувавсь один табір до другого, покіль було й ночі. 21 І простіг Мойсей руку свою над морем, і одганяв Господь море геть потужним восточнім вітром у сю ніч, і зробив море сухим; і розділив води. 22 І ввійшли синове Ізрайлеві в середину моря по сусі; води ж були їм греблею праворуч і ліворуч. 23 І погнавсь Египтій і поввіходили за ними всі коні Фараонові, і колесниці його й комонник його. 24 І сталось у ранішню сторожу, що споглянув Господь на табір із огняного й хмаряного стовпа, та й стрівожив табір Египтійський. 25 І поскидав колеса з колесниць у них, та й позагальмовував ходу в їх. І загукав Египтій: Утекаймо від Ізраїля, бо Господь воює за них із Египтієм! 26 І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою понад морем, і вернуться води на Египтія, й на колесниці його, й на комонника його. 27 І просьтіг Мойсей руку свою понад морем, і почало вертатись море ранішньою добою до своєї потуги. Египтії ж метнулись навпроти його, і скидав Господь Египтія в безодню морську. 28 І вертались води, та й затопили колесниці, й комонника з усією потугою Фараоновою, що поввіходили за ними в море. 29 Синове ж Ізрайлеві йшли по сусі, посеред моря, і води були їм греблею праворуч і ліворуч. 30 І вирятував Господь у той день Ізраїля зпід потали Египтієвої, і вбачав Ізраїль Египтія мертвим на березї морському. 31 І вбачав Ізраїль диво велике, що сотворив Господь над Египтієм; і стали люде страхатись Господа, та й увірували Господеві й слузї його Мойсейові.