1 І двинули від Єлиму, і прийшла вся громада синів Ізрайлевих у Син степ, що між Єлимом і Синайом, у пятнайцятий день місяця по виході з Египецької землі. 2 І нарекала вся громада Ізраїльська на Мойсея та Арона в степу. 3 І мовляли їм синове Ізрайлеві: Лучче б нам було повмірати від руки Господньої в Египецькій землі, як седимо було круг казана з мясивом, як їмо було хліба до схочу. Бо вивели ви нас у пустиню сю, щоб голодом поморити всю громаду. 4 І рече Господь Мойсейові: Се сипати му дощем хліб вам з небес, і виходити муть люде, і збирати муть щодня тільки денній пай, щоб мені випробувати їх, чи ходити муть у законі мойму, чи ні. 5 А шостого дня, як заготують вони, що принесли, дак вийде удвоє проти того, що збирають повсяденно. 6 І промовили Мойсей та Арон до всіх синів Ізрайлевих: Ось увечорі взнаєте, що се Господь вас вивів із Египецької землі; 7 А враньці побачите славу Господню; бо він чув нарекання ваше на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарекаєте на нас? 8 І рече Мойсей: По сьому пізнаєте, як давати ме вам Господь увечорі мясива їсти, а враньці до схочу хліба, бо чув Господь нареканнє ваше на його. Бо що ми таке? Не на нас нарекаєте а на Господа. 9 І рече Мойсей Аронові: Промов до всієї громади Ізрайлевої: Приступіте перед Господа; бо він почув нареканнє ваше. 10 І сталось, як промовляв Арон до всієї громади Ізрайлевої, обернулись вони до степу, і се слава Господня явилась у хмарі. 11 І глаголе Господь Мойсейові: 12 Чув я нареканнє синів Ізрайлевих; тако промов до них і кажи: Між двома вечорами їсти мете мясиво, а враньці насититеся хлібом, та й зрозумієте, що я Господь, Бог ваш. 13 І знялись увечорі перепелиці, укрили табір, а враньці була роса круг табору. 14 І знялась роса, і се на степовому виду дрібні крупи, дрібні, як іней на землі. 15 І вбачали синове Ізрайлеві і мовляли одно одному: Що се таке? Не знали бо, що воно єсть. І рече Мойсей їм: Се хліб, що дав Господь вам на їду. 16 Се те, що велів Господь глаголючи: Нехай кожне збирає, скілько на їду кому треба, гомер на кожного, беріть по лічбі душ ваших, про кожного, хто в вас у наметі. 17 І вчинили так сини Ізрайлеві, та й назбирали, хто багацько, хто мало. 18 І як міряли гомером, дак не було лишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі; кожне по мірі їди своєї набрало. 19 І рече Мойсей їм: Нехай ніхто не зоставляє сього до ранку. 20 Та не послухали вони Мойсея, і декоторі позоставляли до ранку. І завелись у тому черви і засмерділось воно. І гнівився на їх Мойсей. 21 І набирали вони його ранками, кожне по їді своїй, зійде соньце, воно й розтане. 22 І сталось дня шостого, понабирали собі удвоє хліба, кожне по два гомери на людину; і прийшли всі громадські мужі князї та й повідали Мойсейові; 23 І рече їм: Се те слово, що глаголе Господь: Завтра субота в нас, опочивок святий Господеві; що хочете спекти, понапекайте, і що зварити, понаварюйте сьогодні. Все ж лишнє ховайте до ранку. 24 І позоставляли вони те до ранку, як повелів Мойсей, і не засмерділось воно, і не позаводились у йому черви. 25 І рече Мойсей: Їжте сьогодні, бо сьогодні субота Господеві; сьогодні не знайдете сього в полі. 26 Шість день збірайте; семого ж дня субота, не буде його. 27 І сталося семого дня, що повиходили декоторі зміж людей збирати, та й не знайшли. 28 І рече Господь Мойсейові: Докіль становити метесь опором проти заповідей моїх, щоб допильновувати заповідей моїх і закону мого? 29 Дивітесь: дав вам Господь суботу опочивок, тим і дає вам шостого дня на два дні хліба. Зоставайся кожен на місці свойму, нехай ніхто не виходить із місця свого в день сьомий. 30 І народ відпочивав семого дня. 31 І звав дім Ізрайлів те манна; була вона схожа на корияндрове сімя: біла, а смак її, як у медімниках. 32 І рече Мойсей: От що заповідав Господь: Сповніте нею гомер на переховуваннє в родах ваших, щоб убачати їм хліб, що ним харчив я вас у степу, як вивів із Египецької землі. 33 І рече Мойсей Аронові: Возьми посудину та й усип туди повний гомер манни, та й постав її перед Господом на переховуваннє із роду та й до роду. 34 Як заповідав Господь Мойсейові, так і поставив Арон перед свідоцтвом на переховуваннє. 35 Синове ж Ізрайлеві їли манну сорок год, до приходу в осаджену землю; їли вони манну, докіль прийшли в займища Канаан землі. 36 Гомер же, се девятина ефи.