1 Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канааніїв і воювати з ними? 2 І рече Господь: Юда нехай виступає. Я подам ту землю йому на поталу. 3 Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канааніїв воювати; тоді й я виступлю з тобою у твоє займище. От і виступив із ним Симеон. 4 І виступив Юда, і подав Господь Канааніїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка. 5 І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канааніїв і Ферезіїв. 6 Адонибезек же втік, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палці на руках і на ногах. 7 Каже тоді Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене. Як робив я, так і мені воздав Господь. Повели його тоді в Ерусалим, там він і вмер. 8 І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу. 9 Потім двинули сини Юдині воювати Канааніїв, що жили в горах. 10 І виступив Юда проти Канааніїв, що жили в Геброні. Геброн же прозивався перше Киріят-Арба. І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонці Енакові. 11 Звідти двинув проти осадників Дабирських — Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер. 12 І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу. 13 І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу. 14 Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле. І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі? 15 І відказала вона: Дай мені благословеннє; ти бо дав мені землю полуденню, то дай мені й водяні колодязї. І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низині. 16 І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосідали осадами коло Амалекіїв. 17 Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канааніїв, що жили в Сефат-городі, та й роспростерли на нього проклін. Через те проложено йому прізвіще Горма-город. 18 І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями. 19 І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю. Подолян же не здолів прогнати, бо в них були залізні колесниці. 20 І наділили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових. 21 Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день. 22 Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними. 23 І розглядали сини Йосифові Бетель — сей город прозивався перше Лузом — 24 І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо. 25 Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили. 26 Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз. Так зветься він і по сей день. 27 І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присілків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канааніям зістатись на житлі в цій країні. 28 Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канааніїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв, 29 І Ефраїм не повиганяв Канааніїв, що жили в Газері; так і зістались Канаанії на житлі в Газері. 30 І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанії проміж ними на житлі, та й платили їм дань. 31 І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських. 32 От і жили Ассерії серед Канааніїв, осадників тої землі, бо не повиганяли їх. 33 І Нафталій не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канааніїв, що державили землею; осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх. 34 Аморії ж стіснили Даніїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє. 35 І остались Аморії на горі Херес, в Аялоні й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дім Йосифів, поробились вони крепаками. 36 І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.