1 Та царь Соломон полюбив і много чужоземніх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонійок, Едомійок, Сидонійок, Гетійок, 2 Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входіте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів. До сих прихилявся Соломон любощами. 3 І було в його сімсот справдешніх жінок і три сотні наложниць, і молодиці його розопсотили серце його. 4 Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсім віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида. 5 От і став Соломон служити Астарті, божищеві Сидонському, й Молохові, гидоті Аммонійській. 6 І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида. 7 От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонійську. 8 А робив він так задля всіх чужоземніх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам. 9 І розгнівався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двичі, 10 Та заповідав йому не ходити за чужими богами; про що Господь заповідав йому, того він не додержав. 11 І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе діється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, ані моїх установ, що я заповідав тобі, я розділю на часті царство твоє й наділю його слузї твойму; 12 Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його; 13 Та й не відійму всього царства: одно поколіннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі. 14 І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера. Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), — 15 Тоді бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати побитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, — 16 (Бо Йоаб пробув там шість місяців з усіма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), — 17 Тоді Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утік у Египет; а був тоді Адер ще малим хлопцем. 18 І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землі. 19 Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси. 20 І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата. Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палаті з дітьми Фараоновими. 21 Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край. 22 Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край. Сей відказав: Ні, але таки відпустити мене. 23 І підняв Бог на Соломона іще противника — Разона Еліаденка, що втік був від свого пана Адраазара, царя Собського. 24 Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послі того, як Давид побив Адраазара; й звоювали вони Дамаск, і осілись там, та й зробили його царем у Дамаску. 25 І був він противником Ізраїля, покіль було й віку Соломонового. Окрім лиха заподіваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї. 26 І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди — матір його звали Зеруа, а була вона вдовиця — урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя. 27 А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городі Давида, батька свого. 28 Був же собі Еробоам чоловік хоробрий; то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої робити, поставив його доглядником над поборами в цілому поколінні Йосифовому. 29 Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому. Був він у новій гуні, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі. 30 І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей; 31 І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлів: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколінь, 32 Одно ж поколіннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усіх поколінь Ізрайлевих, 33 А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астарті, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонійському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що мені до вподоби, та певнити мої установи й заповіді мої, як отець його Давид. 34 Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх; 35 У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколінь, 36 А синові його дам одно поколіннє, щоб раб мій Давид по всі вічні часи зостався світлом передо мною в Ерусалимі, в городі, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє. 37 А тебе вибераю, щоб ти панував над усім, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем. 38 І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що мені до вподоби, пилнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічній дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля; 39 І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всі часи. 40 І хотів Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втік у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египті до смерті Соломонової. 41 Инчі дії Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї діл Саломонових. 42 А царював Соломон в Ерусалимі над усім Ізраїлем сорок год. 43 І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городі, а намість його став царем син його Робоам.