1 І сталось: у девятому році свого царювання, у десятому місяці, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й обліг його, й насипав кругом його обляговий вал. 2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії. 3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти. 4 І зроблено проломину в городі, й втекли всі воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) — та й царь утік дорогою на рівнину пустині. 5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його. 6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд: 7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж осліпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон. 8 У пятому ж місяці, на семий день місяця, — се є в девятнайцятому році Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим, 9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усі будинки в Ерусалимі; 10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всі полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками. 11 А останок люду, що зоставались у городі, та втекачі, що повтікали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників; 12 Тільки немногих убогих людей у землі зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями. 13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон; 14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі; 15 І каділниці й чаші, — що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників. 16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, — міді з усього знаряддя не було ваги. 17 Вісімнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сіти й гранатові яблучка навкруги вінця — все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сіткою. 18 І взяв отаман прибічницький первосвященника Сераю, й второго священника Зефанію, й трьох придверників. 19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землі, що находились в городі. 20 Оціх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу; 21 А царь Вавилонський повелів їх повбивати в Ривлі в Емат-країні. І переведені Юдеї з землі своєї. 22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землі, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолію Ахикаменка Сафанового. 23 Як же почули всі військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолію, то й зібрались усі до Годолії в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанієнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанія Маахитієнко, з своїми людьми. 24 І заклявся їм і людям їх Годолія, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осідайтесь у землі й бувайте підневоленити цареві Вавилонському, а буде вам добре. 25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанієнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолію, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі. 26 Тоді рушив увесь люд від найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв. 27 І сталося в трийцять семому році невольництва Ехонієвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяці, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в році, як почав царювати, вивів Ехонію, царя Юдиного, з темниці; 28 І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилоні; 29 І перемінив невольницьку одіж його, й трапезував він раз-у-раз в присутті його, поки й жив на світі. 30 І харчове його — щоденне харчове — давано йому від царя на кожний день по всі дні життя його.