1 Після ж сього настановив Господь і других сімдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти. 2 Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просіть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє. 3 Ійдіть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки. 4 Не носіть калитки, ні торбини, ні обувя, і нікого в дорозї не витайте. 5 У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому; 6 і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж ні, до вас вернеть ся. 7 У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходіть від хати до хати. 8 І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами, 9 і сціляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже. 10 У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улиці його, скажіть: 11 І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже. 12 Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одрадніщ буде, ніж городові тому. 13 Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидоні стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелі сидячи, покаялись. 14 Тільки ж Тирові й Сидонові одрадніщ буде на суді, ніж вам. 15 І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. 16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене. 17 І вернулись сімдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє. 18 Рече ж їм: Видів я сатану, як блискавку з неба падаючого. 19 Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме. 20 Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах. 21 Того часу зрадів духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землі, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою. 22 Усе передане мені від Отця; і ніхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити. 23 І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите: 24 глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули. 25 І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє насліджу? 26 Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш? 27 Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого. 28 Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш. 29 Він же, хотівши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній? 30 Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого. 31 Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо. 32 Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо. 33 Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся, 34 і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його; 35 а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі. 36 Хто ж оце з тих трох здається тобі ближнім тому, що попавсь між розбійники? 37 Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Іди й ти чини так. 38 Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою. 39 А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його. 40 Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб мені помагала. 41 Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе, 42 одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.