1 Тепер ще узброюйсь, товпо розбишацька, облягай нас облягом; нехай бють по щоці лозою володаря Ізрайлевого! — 2 І ти, Бетлеєме — ти, Ефрато, хоч ти малий між тисячами в Юдеї, але з тебе вийде мені Той, що має бути Володарем ув Ізраїлі, а його народини — від початків, від днів вічності. 3 Тим же то він полишить їх (у зневазї), аж породить та, що має породити, а тоді вернеться до синів Ізраїля і останок братів їх. 4 Стане він кріпко й пасти ме в силі Господній, в величності імені Господа, Бога свого, й будуть вони жити безпеч, бо великим буде він аж до окраїн землі. 5 І буде він нам супокоєм. Як же Ассур в нашу землю увійде й вломиться в наші доми, то ми проти його поставимо, хоч би аж сім пастирів та вісім князїв. 6 І будуть вони пасти землю Ассурську мечем й землю Нимродову в самих її воротях, і визволить він нас від Ассура, як сей прийде до нас у землю й вломиться в гряниці наші. 7 І буде тоді останок із Якова посеред многих народів росою від Господа й дощем на траву, та й не буде спускатись на чоловіка, не буде покладати надію на синів Адамових. 8 І буде Яковів останок між многими людами, ніби той лев між зьвірями лісними, ніби левчук між отарою, що, як настигне, то й тратує й роздирає, так що ніхто врятувати незгіден. 9 Підійметься рука твоя над ворогами твоїми, й усі супротивники твої повигибають. 10 І буде того часу, говорить Господь, що вигублю з проміж тебе боєві коні, й колесниці твої в ніщо пообертаю; 11 Порозвалюю міста твої й порозбурюю твердині твої; 12 Чари з рук твоїх вирву, й вже не буде в тебе тих, що з хмар ворожать; 13 Ідоли твої й боввани твої вигублю з посеред тебе, й не будеш уже припадати перед виробами рук твоїх; 14 Викореню з посеред тебе святі гаї твої й побурю міста твої. 15 І в гніві та в досаді помщуся над народами непокірливими.