1 І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля. 2 А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на камені, щоб не зруйновано. 3 А як сидів на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самоті Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей: 4 Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись? 5 Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів. 6 Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть. 7 Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець. 8 Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя. 9 Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на свідкуваннє їм. 10 І між усіма народами мусить перше проповідатись євангелия. 11 Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, ані надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух святий. 12 Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть діти на родителів, та й убивати муть їх. 13 І ненавидіти муть вас усі задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся. 14 Як же побачите гидоту спустіння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слід (хто читає, нехай розуміє), тоді хто в Юдеї, нехай втікає на гори; 15 хто ж на криші, нехай не злазить у хату, ані ввіходить узяти що з хати своєї; 16 і хто в полі, нехай не вертається назад узяти одежу свою. 17 Горе ж важким і годуючим під той час! 18 Моліть ся ж, щоб не довелось утікати вам зимою. 19 Будуть бо дні тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде. 20 І коли б Господь не вкоротив днів, то не спасло ся б жадне тіло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить дні. 21 І, тоді коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри. 22 Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних. 23 Ви ж гледіть: ось я наперед сказав вам усе. 24 Тільки ж у ті дні, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме світла свого, 25 і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся. 26 І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою. 27 І тоді пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх від чотирох вітрів, від кінця землі до кінця неба. 28 Від смоківниці ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько літо. 29 Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима. 30 Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся. 31 Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть. 32 Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели, що на небі, ні Син, тільки Отець. 33 Гледіть, пильнуйте й моліть ся; не знаєте бо, коли пора. 34 Як чоловік, що відіжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував. 35 Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;) 36 щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих. 37 Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.