1 І прийшли сини Ізрайлеві цілою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесі; і вмерла там Миряма, і поховано її там. 2 І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона. 3 І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тоді, як померло браттє наше перед Господом! 4 Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотині нашій? 5 І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту ні землі на сійбу, ні смоківниць, ні винограду, ні гранат, і навіть води ніде напитись. 6 І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня. 7 І промовив Господь до Мойсея: кажучи: 8 Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелі перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелі, і напоїш громаду й скотину їх. 9 І взяв Мойсей жезло від лиця Господнього, як він повелів йому. 10 І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелі воду про вас? 11 І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх. 12 І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви мені віри, щоб освятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я наділив їм. 13 Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм святість свою. 14 І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі ті пригоди, що стались нам: 15 Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египті довгий час, і що Египтяне заподіяли нам і батькам нашим. 16 Тоді позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесі місті, що на краю займища твого. 17 Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати ні на право, ні на ліво, докіль не перейдемо займища твого. 18 Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе. 19 І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нічого. 20 І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою. 21 І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його. 22 І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цілою громадою, до Ор гори. 23 І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землі Едомової: 24 Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелінню мому при водах Мериви. 25 Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору; 26 І зніми з Арона одіж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там. 27 І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади. 28 І зняв Мойсей з Арона одіж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховині Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.