129
1 Посходня пісня. Часто неволили мене від молодості моєї, — нехай скаже Ізраїль —
2 Часто неволили мене від молодості моєї, все ж таки не подужали мене.
3 На хребті в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.
4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.
5 Нехай осоромляться і відступлять всі ненавидячі Сиона!
6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, ніж вирвуть її,
7 Котрою жнець не наповнить жмені своєї, ні вязальниця лона свого;
8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнім.