1 Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене. 2 В день тісноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради. 3 Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом. 4 Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло мені мову. 5 Спогадав я дні давні, літа віків минувших. 6 Згадав в ночі пісні мої; думав-гадав я в серці моїм, і дух мій допитувався: 7 Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї? 8 Хиба на завсіди конець доброті його? Скіньчились слова з роду в рід? 9 Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гніві милосердє своє? 10 Тоді сказав я: Нездужаю. Згадаю про літа правиці Всевишнього, 11 Про діла Господа; про чудеса днедавні згадаю; 12 Буду думати-гадати про всі діла твої, розмишляти о діяннях твоїх. 13 Боже! Дорога твоя у святині; хто такий Бог великий, як ти, Боже? 14 Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою. 15 Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа. 16 Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і — злякались; безодні здрігнулись. 17 Линуло з хмар водою; від тучі роздався голос, і стріли твої миготіли. 18 З вихром розносився голос грому твого, блискавки освічували круг земний; земля задрожала і задудніла. 19 Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі. 20 Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.