1 Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом. 2 І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серці, роби, бо при тобі Бог. 3 Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана: 4 Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на пробуток, 5 Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій. 6 Куди ні ходив я з усім Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддів Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте мені кедрового дому? 7 От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля; 8 І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усіх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землі; 9 І приладив я місце про народ мій — Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місці, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тіснити його, як передше, 10 За тих часів, коли я настановив суддів над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всіх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі. 11 А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тоді я поставлю насіннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві. 12 Він збудує дім мені, а я утверджу престол його на віки. 13 Я буду йому отцем, а він буде мені сином, — і милості моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе. 14 Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки. 15 Усі ці слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові. 16 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо підніс мене? 17 А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого! 18 Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого! 19 Господи! для слуги твого чиниш ти по серці твойму все це велике, щоб виявити всяку велич. 20 Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушами. 21 І де є в світі такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землі, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне діло — через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту. 22 Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом. 23 А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, справди по віки, й вчини, як сказав єси. 24 І нехай звеличиться імя твоє по всі вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлів, — він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм. 25 Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дім йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою. 26 Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро! 27 Почни ж благословляти дім слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!