1 І сталось потім, що вмер царь Аммонійський, а намість його став царем син його Аннон. 2 І подумав собі Давид: Покажу себе прихильним до Аннона Наасенка, як показав себе прихильним до мене батько його. От і послав Давид людей ізміж своїх прибічників, розважати його по панотцеві його. Як же прийшли Давидові дворяне ув Аммонійську землю, 3 Промовили князї Аммонійські до свого пана Аннона: Чи вже ж ти думаєш, що Давид, посилаючи до тебе розважателі, мислить показати шану твойму панотцеві? Певно Давид прислав до тебе своїх слуг на те, щоб розглядіти город, а розвідавши, опісля його зруйнувати. 4 І повелів Аннон взяти Давидових урядників, повиголювати їм по пів бороди, пообрізувати їм одежу аж по крижі, та й відослати. 5 Як сказано про се Давидові, то послав він зустріч їх — бо мужі дознали тяжкої наруги, — і звелів їм сказати: Загайтесь у Ерихоні, докіль бороди ваші відростуть, а тоді вертайтесь. 6 Схаменувшись Аммонії, що зробились ненавидними в Давида, послали найняти Сирийців Бет-Рехобських і Сирийців Собських, двайцять тисяч пішого війська; у царя ж Мааха тисячу чоловіка, а з Істоба дванайцять тисяч чоловіка. 7 Дочувшись про се Давид, послав Йоаба з усім військом з найхоробрійших. 8 Аммонії ж вирушили та й уставились перед міськими воротами до бою, тим часом як Сирийці Сабські й Рехобські, та Істобські й Маахські розставились у чистому полі. 9 Вбачаючи ж Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усіх вибранців Ізрайлевих, і поставив їх навпроти Сирийців; 10 Останок же військового люду передав під привід братові свойму Абессі, щоб уставив їх проти Аммоніїв. 11 І розпорядив Йоаб: Коли Сирийці переважувати муть мене, то ти поможеш мені, коли ж переважувати муть Аммонії тебе, то прийду я допомогти тобі. 12 Бувай мужний, й стіймо твердо за наш нарід і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби. 13 От і двинув Йоаб із військом, що при йому було, щоб ударити на Сирийців, і втекли вони перед ним. 14 Як постерегли ж Аммонії, що Сирийці втікають, побігли й вони перед Абессою й вернулись у город. Йоаб же покинув Аммоніїв та й вернувсь у Ерусалим. 15 Як же побачили Сирийці, що їх Ізрайлитяне подужали, так скупились до купи. 16 І послав Адраазер по Сирийців по тім боці ріки, й прийшли вони до Еламу, а Собах, гетьман Адраазерів, проводив їм. 17 Як дано про се знати Давидові, скликав він усього Ізраїля, перейшов Йордань, і прийшов до Еламу. І постали Сирийці навпроти Давида, та й дали йому битву. 18 Та повтікали Сирийці перед Ізрайлитянами, Давид же розбив в прах сімсот колесниць їх і сорок тисяч чоловіка; ба й гетьмана їх поранив, і він там помер. 19 Як побачили ж усі царі, що помагали Адраазерові, що їх Ізраїль побив, зробили вони мир із Ізрайлитянами та й піддались їм, а Сирийці боялись уже допомагати Аммоніям.