3
У ночі на ліжку в себе я того шукала, кого серце моє любить, й не знайшла, шукавши. Схоплюся ж я та метнуся, в городі шукати по улицях та майданах, кого серце любить; шукала, та не знайшла його. Стріла вартових, що місто по ночі обходять: Чи не бачили того ви, кого серце любить? Ледві з ними розминулась, аж і знайшла того, що серцем полюбила; вхопилась його й не пустила, аж привела його в господу матері моєї й у світлиці до тієї, що мене вродила. Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на сугаків і серен, не будіть і не трівожте милої, аж поки сама вона схоче! Хто сеся, що від степу йде, наче б окурювана стовпами диму з мирри й кадила, з порошків в крамницях? Глянь! се ж ліжко Соломона: шість десятків силачів кругом його з хоробрих в Ізраїлі; Всі з мечами, зʼучені до бою; у кожного меч при боку, про безпеку в ночі. Переносне лігво построїв собі царь Соломон з дерева з Ливану; 10 Срібні стовпці, золоті поруччя, посідок з пурпурної тканини, вся середина прибрана з любовю дочок Ерусалимських. 11 Пійдіть, дочки Сионські, подивітесь на царя Соломона в вінці, яким увінчала його мати в день подружжя його, в день радості серцю його.