15
Апостольський собор в Єрусалимі
1 Тим часом прийшли з Юдеї деякі люди та навчали братів: «Якщо не будете обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».
2 Це призвело до чималого конфлікту та суперечки між Павлом та Варнавою й тими, хто прийшов. Тоді вирішили, щоб Павло та Варнава й деякі інші з них пішли разом в Єрусалим із цією справою до апостолів та старійшин.
3 Тоді вони, послані церквою, пішли через Фінікію та Самарію, розповідаючи про навернення язичників. Це викликало велику радість серед усіх братів.
4 Прибувши в Єрусалим, вони були прийняті церквою, апостолами та старійшинами й розповіли, як багато Бог зробив через них.
5 Але деякі віруючі з угрупування фарисеїв казали, що язичників потрібно обрізати та наказати їм, щоб дотримувалися Закону Мойсея.
6 Апостоли та старійшини зібралися для розгляду цього питання.
7 Після тривалого обговорення Петро піднявся та звернувся до них: «Брати, ви знаєте, що від перших днів Бог обрав мене з-поміж вас, щоби з моїх уст язичники почули слово Доброї Звістки та увірували.
8 І Бог, Який знає серця, засвідчив їм, давши Духа Святого, як і нам.
9 Він не зробив жодної різниці між нами й ними, очистивши вірою їхні серця.
10 То чому ж ви випробовуєте Бога, накладаючи на шиї учнів ярмо, якого ні ми, ні наші батьки не могли нести?
11 Адже ми віримо, що отримуємо спасіння через благодать Господа Ісуса так само, як і вони».
12 Тоді все зібрання стихло й почало слухати Варнаву й Павла, що розповідали про чудеса та знамення, які Бог зробив через них серед язичників.
13 Коли вони закінчили, Яків сказав: «Брати, послухайте мене!
14 Симон розповів нам, як спочатку Бог прийшов обрати з-поміж язичників народ для Свого імені.
15 І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
16 „Після цього Я повернуся
та відбудую занепалий дім Давида.
Я відбудую його руїни
та відновлю його,
17 щоб решта людей шукали Господа,
навіть і всі язичники, над якими закликано Моє ім’я.
Так каже Господь, Який робить усе це
18 і Якому відомо все споконвіку“.
19 Тому, я вважаю, ми не повинні створювати труднощів для язичників, які навертаються до Бога.
20 Натомість ми повинні написати їм і застерегти від оскверненого ідолами, від статевої розпусти, від задушених тварин та крові.
21 Бо Закон Мойсея з давніх-давен проповідується в кожному місті й читається в синагогах щосуботи».
Лист до братів-язичників
22 Тоді апостоли та старійшини разом зі всією церквою вирішили обрати з-поміж себе кількох людей та надіслати їх до Антіохії разом із Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, званого Варсавою, та Силу, які були проводирями серед братів.
23 Через них передали такого листа:
«Брати апостоли та старійшини
до братів з язичників, які знаходяться в Антіохії, Сирії та Килікії.
Вітаємо вас!
24 Оскільки ми почули, що деякі люди, які вийшли від нас, без нашого дозволу потурбували вас своїми словами й засмутили ваші душі, кажучи, що вам потрібно обрізатись та дотримуватися Закону,
25 ми одностайно вирішили обрати деяких чоловіків та надіслати їх до вас разом з улюбленими нашими Варнавою й Павлом,
26 людьми, які віддали своє життя заради імені Господа нашого Ісуса Христа.
27 Ми надсилаємо до вас Юду та Силу, щоб вони словами сповістили вам те, що ми написали.
28 Бо угодно Святому Духові й нам не накладати на вас більше ніякого тягаря, окрім цього необхідного:
29 утримуйтеся від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти. Дотримуючись цього, ви зробите добре.
Будьте здорові!»
30 Отже, посланці прийшли в Антіохію та, скликавши все зібрання, передали листа.
31 Прочитавши його, брати зраділи цьому підбадьорюванню.
32 Юда та Сила, які самі були пророками, багатьма словами підбадьорювали та зміцнювали братів.
33 Вони провели там деякий час, і брати відпустили їх із миром до тих, хто їх надіслав.
34 Однак Сила вирішив залишитися, а Юда повернувся до Єрусалима.
35 Павло та Варнава залишились в Антіохії, де вони з багатьма іншими братами навчали та проповідували Добру Звістку Слова Господнього.
Павло та Варнава розділяються
36 Через декілька днів Павло сказав Варнаві: «Повернімося та відвідаймо братів із кожного міста, де ми проповідували Слово Господнє, побачимо, що вони роблять».
37 Варнава хотів взяти з собою Івана, якого звали Марком.
38 А Павло вважав, що не варто брати з собою того, хто залишив їх у Памфілії і не пішов із ними на служіння.
39 Незгода між ними була досить гострою, так що вони розділилися: Варнава взяв із собою Марка та відплив до Кіпру;
40 Павло ж обрав Силу й вирушив у дорогу, переданий братами благодаті Господа.
41 Він пройшов через Сирію та Килікію, зміцнюючи церкви.