8
Гоніння Церкви
1 Савл же схвалював це вбивство.
Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії.
2 Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його.
3 Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.
Филип проповідує в Самарії
4 А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили.
5 Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа.
6 Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив:
7 з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення.
8 І велика радість охопила все місто.
9 А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою».
11 Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством.
12 Але коли жителі повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені.
13 Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися.
14 Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана.
15 Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа.
16 Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса.
17 Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа.
18 Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші,
19 кажучи:
―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа.
20 Але Петро відповів:
―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші.
21 У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця.
23 Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою.
24 Симон відповів:
―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною.
25 Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.
Филип та ефіопський вельможа
26 Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!»
27 Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися,
28 тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю.
29 Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї».
30 Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю.
Він запитав:
―Ти розумієш, що читаєш?
31 Той відповів:
―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає?
І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним.
32 А місце з Писання, яке він читав, було таке:
«Як вівцю на забій, повели Його;
і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його,
так і Він не відкрив Своїх уст.
33 Його було принижено та позбавлено справедливого суду.
І хто зможе говорити про Його нащадків?
Бо життя Його забирається від землі».
34 Євнух запитав Филипа:
―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?
35 Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса.
36 Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив:
―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?
37 Филип сказав:
―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна.
Євнух відповів:
―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.
38 Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу.
40 Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.