1 Прагніть любові, ревно бажайте духовних дарів, а особливо пророкування. 2 Адже той, хто говорить іншою мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто його не розуміє, і він духом* говорить таємниці. 3 А той, хто пророкує, говорить до людей для збудування, підбадьорення та втіхи. 4 Той, хто говорить мовою, збудовує самого себе, а той, хто пророкує, збудовує церкву. 5 Я бажав би, щоб усі з вас говорили іншими мовами, але більше – щоб пророкували. Той, хто пророкує, більший за того, хто говорить іншими мовами, хіба що хтось перекладає, щоб церква отримала духовне збудування.

6 Тепер, брати, якщо я прийду до вас, говорячи іншими мовами, чим принесу вам користь, якщо не говоритиму через одкровення, або через пізнання, або через пророцтво, або через повчання? 7 Бо й неживі предмети, що мають звучання, – чи то сопілка, чи то арфа†, – якщо не видають різних звуків, то як хтось дізнається, що на них грається? 8 Адже якщо сурма видасть невиразний звук, то хто готуватиметься до бою? 9 Так само й ви: якщо язиком скажете незрозуміле слово, то як вас хтось зрозуміє? Будете говорити на вітер. 10 Звісно, у світі є багато всяких мов, і жодна з них не є беззмістовною. 11 Тож якщо я не розумію значення тієї мови, то буду чужинцем‡ для того, хто говорить, а він буде чужинцем для мене. 12 Так само й ви: якщо вже сповнені ревності щодо духовних дарів, то намагайтеся мати їх вдосталь для збудування церкви.

13 Тому той, хто говорить іншою мовою, нехай молиться, щоб умів її перекласти. 14 Адже якщо я молюся іншою мовою, то мій дух молиться, а розум безплідний. 15 Що ж мені робити? Я молитимуся духом, але молитимуся й розумом, також я співатиму духом, але співатиму й розумом. 16 Адже якщо ти дякуєш лише духом, то хіба може на твої слова подяки казати «амінь» той, хто не розуміє, що ти кажеш? 17 Ти добре дякуєш, але інший не збудується. 18 Я дякую Богові за те, що розмовляю мовами більше, ніж усі ви, 19 але в церкві краще скажу п’ять слів власним розумом, щоб навчити інших, аніж тисячу слів іншими мовами.

20 Брати, не будьте дітьми в думках! Навпаки, будьте немовлятами щодо зла, а в думках будьте дорослими. 21 У Законі написано:

22 Отже, мови – це знак не для віруючих, а для невіруючих. Пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. 23 Тож коли вся церква збереться разом і всі говоритимуть іншими мовами, але зайдуть прості люди або невіруючі, хіба вони не назвуть вас божевільними? 24 Проте якщо ви всі пророкуватимете й зайде хтось невіруючий або недосвідчений, то всі його викриватимуть та осуджуватимуть. 25 Тоді виявляться таємниці його серця, а він впаде ниць та поклониться Богу, кажучи: «І справді, між вами Бог!»

26 Як же тоді бути, брати? Коли збираєтесь разом і в кожного з вас є псалом, повчання, одкровення, мова, переклад, – нехай усе буде на збудування церкви. 27 Якщо хтось говорить іншою мовою, то нехай по черзі говорять двоє, щонайбільше троє, а один перекладає. 28 А якщо немає перекладача, то такі нехай мовчать у церкві та говорять до себе та до Бога. 29 Нехай двоє або троє пророків говорять, а всі інші розмірковують. 30 Якщо ж іншому, який сидить, прийшло одкровення, то перший нехай мовчить. 31 Адже всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі навчалися та втішалися. 32 І духи пророків підкорюються пророкам, 33 адже Бог – Бог не безладу, а миру. Як і в усіх церквах святих, 34 жінки повинні мовчати в церкві, адже їм не дозволено говорити, а лише підкорятися, як і говорить Закон. 35 Якщо ж вони бажають чогось навчитися, то нехай спитають вдома у своїх чоловіків, адже соромно для жінки говорити в церкві. 36 Хіба від вас походить Боже Слово? Чи лише вас досягнуло?

37 Якщо хтось думає, що він пророк або духовно наділений, то нехай зрозуміє, що те, про що я пишу вам, – це заповідь Господа. 38 А коли хтось цього не визнає, то і його не визнають.* 39 Отже, брати мої, ревно бажайте пророкувати та не забороняйте інших мов. 40 Нехай усе буде пристойно й організовано.