Послання до Євреїв
1
Бог говорив через Свого Сина
1 У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків,
2 а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки.
3 Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах.
4 Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.
Син вищий від ангелів
5 Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав:
«Ти Мій Син,
Я сьогодні породив Тебе?»
Або:
«Я буду Йому Отцем,
а Він буде Мені Сином?»
6 І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже:
«Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».
7 А про ангелів говорить:
«Він робить ангелів Своїх духами,
Своїх слуг – полум’ям вогню».
8 А про Сина каже:
«Престол Твій, Боже, – повік-віків,
жезл справедливості – жезл Твого Царства.
9 Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня;
тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів
більше, ніж Твоїх друзів».
10 І ще:
«На початку Ти, Господи, заклав основи землі,
і небеса – діяння рук Твоїх.
11 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди;
усі вони, як одяг, зносяться.
12 Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться.
Але Ти – Той самий,
і роки Твої нескінченні».
13 Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь:
«Сядь праворуч від Мене,
доки Я не покладу ворогів Твоїх,
як підніжок для Твоїх ніг».
14 Чи не всі ангели є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?