13
Покаяння або загибель
1 У той час підійшли деякі та розказали Ісусові про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 Ісус відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?
3 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.
4 Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».
Притча про смоковницю
6 Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.
7 Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“
8 Але садівник відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.
9 Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».
Зцілення однієї жінки в Суботу
10 Ісус навчав у синагозі в Суботу.
11 І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.
12 Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав:
―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.
13 Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.
14 Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу:
―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!
15 Але Господь відповів йому:
―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?
16 Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?
17 Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.
Притча про гірчичне зерно
18 Далі Ісус промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?
19 Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».
20 І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже?
21 Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,доки все вкисло».
Вузькі двері
22 Ісус проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.
23 Хтось Його спитав:
―Господи, чи мало буде тих, що спасуться?
Ісус відповів:
24 ―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.
25 Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»
26 Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».
27 Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».
28 Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.
29 Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.
30 І ось останні будуть першими, а перші – останніми.
Ісус плаче над Єрусалимом
31 Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали:
―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.
32 Він відповів:
―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.
33 Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».
34 О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!
35 Ось ваш дім залишається порожнім. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»