15
Ісус говорить про чистоту
1 Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали:
2 ―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук.
3 Він же відповів їм:
―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?
4 Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір»,а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»
5 Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,
6 той може не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.
7 Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:
8 «Цей народ шанує Мене лише устами,
а серце його далеко від Мене.
9 Даремно вони поклоняються Мені,
навчаючи людей людських заповідей».
Справжня нечистота
10 Покликавши народ, Ісус промовив до них: «Слухайте та зрозумійте!
11 Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».
12 Тоді учні підійшли до Нього й сказали:
―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши ці слова?
13 Ісус відповів:
―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена.
14 Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.
15 Петро у відповідь сказав:
―Поясни нам цю притчу.
16 Тоді Ісус запитав:
―Невже ви ще не розумієте?
17 Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть?
18 А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину.
19 Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство.
20 Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини.
Віра ханаанеянки
21 Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона.
22 І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи:
―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.
23 Але Ісус нічого не відповів їй.
Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи:
―Допоможи їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.
24 У відповідь Він сказав:
―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.
25 Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала:
―Господи, допоможи мені!
26 Він же відповів:
―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.
27 Проте вона сказала:
―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.
28 Тоді Ісус відповів їй:
―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш.
І тієї ж миті її донька була зцілена.
Зцілення багатьох людей
29 Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.
30 І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших хворих. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.
31 Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус годує чотири тисячі
32 Ісус же покликав Своїх учнів та сказав:
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі.
33 Учні спитали Його:
―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп?
34 Ісус сказав їм:
―Скільки маєте хлібів?
Вони відповіли:
―Сім і декілька малих рибин.
35 Він звелів людям сісти на землю.
36 Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні роздали людям.
37 Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
38 Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
39 Відпустивши людей, Ісус сів у човен та відплив до землі Магадана.