2
1 Отже, відкиньте всяке зло, усяке лукавство, лицемірство, заздрощі й усякі наклепи.
2 Як новонароджені немовлята, прагніть чистого духовного молока, щоб через нього ви зросли в спасінні,
3 якщо ви дійсно пізнали, що Господь добрий.
Живий камінь і обраний народ
4 Підходьте до Нього, живого Каменя, відкинутого людьми, але обраного та дорогоцінного перед Богом.
5 І ви, як живе каміння, будуйте з себе духовний дім, щоб бути святим священством і через Ісуса Христа приносити духовні жертви, приємні Богові.
6 Бо в Писанні сказано:
«Ось Я кладу на Сіоні наріжний Камінь, обраний і коштовний.
І хто вірить у Нього, ніколи не буде осоромлений».
7 Отже, для вас Він дорогоцінний, бо ви вірите, а для тих, хто не вірить,
«Камінь, який відкинули будівничі,
став наріжним Каменем»
8 і
«Каменем спотикання
і Скелею падіння».
Вони спотикаються, бо не вірять Слову. Саме для цього вони й призначені.
9 Але ви – рід обраний, царське священство, святий народ, люди, які належать Богові, щоб звіщати величні діла Того, Хто покликав вас із темряви до Свого дивовижного світла.
10 Колись ви не були народом,
але тепер ви Божий народ.
Колись ви не були помилувані,
але тепер помилувані.
Живіть як Божі раби
11 Любі, закликаю вас як чужинців і мандрівників, стримуватися від плотських лихих бажань, які воюють проти душі.
12 Поводьтеся добре серед язичників, щоб ті, хто обмовляє вас, як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога в День приходу.
13 Підкоряйтеся всякій людській владі заради Господа – чи цареві, як володарю,
14 чи намісникам, як посланим від Нього, щоб карати злочинців та хвалити тих, хто робить добро.
15 Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, ви приборкували неуцтво нерозумних людей.
16 Живіть як вільні люди, не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, але як раби Бога.
17 Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, шануйте царя.
Приклад Христових страждань
18 Слуги, у повному страху підкоряйтеся не лише добрим і лагідним володарям, але й нечесним.
19 Тому що це достойне похвали, коли хтось через своє сумління перед Богом зносить скорботи, страждаючи несправедливо.
20 Адже яка честь терпіти, коли вас б’ють за провини? Коли ж ви терпите й страждаєте, роблячи добро, – це благодать перед Богом.
21 До цього ви були покликані, бо і Христос страждав за вас, залишивши вам приклад, щоб ви йшли Його слідами.
22 «Він не вчинив гріха,
і в Його устах не було знайдено підступу».
23 Коли Його ображали, Він не ображав; страждаючи, Він не погрожував, але передав Себе Тому, Хто судить справедливо.
24 «Він у Своєму тілі підняв наші гріхи» на хрест, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; «Його ранами ви зцілені».
25 Адже ви були як заблудлі вівці, але тепер повернулися до Пастиря й Єпископа ваших душ.