Псалом 101
1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль.
2 Господи, почуй мою молитву,
і нехай дійде до Тебе мій зойк.
3 Не ховай від мене Твого обличчя
у день, коли мені тісно,
нахили до мене вухо Твоє.
Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
4 Бо дні мої щезли, мов дим,
і кості мої обгоріли, наче купа золи.
5 Немов витоптана трава, висохло серце моє,
так що я забуваю їсти свій хліб.
6 Від голосу мого зітхання
прилипли кості мої до тіла.
7 Я уподібнився до сича в пустелі,
став немов пугач на руїнах.
8 Не сплю, став наче птах,
що самотньо сидить на даху.
9 Щодня вороги мої ганьблять мене,
неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
10 Я їм попіл замість хліба
й питво моє зі сльозами змішую
11 через гнів Твій і лють,
бо Ти підняв мене й кинув додолу.
12 Дні мої – немов нахилена тінь,
я сохну, наче трава.
13 А Ти, Господи, житимеш повіки,
і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном,
бо настав час помилувати його,
бо прийшла пора.
15 Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його,
і милим став для них його пил.
16 Тоді будуть боятися народи імені Господа,
і всі царі землі – слави Твоєї.
17 Бо відбудує Господь Сіон,
з’явиться Він у славі Своїй.
18 Зглянеться на молитву нужденних
і не знехтує благаннями їхніми.
19 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління,
і народ майбутнього прославлятиме Господа.
20 Бо Він поглянув із висот святині Своєї,
Господь із небес подивився на землю,
21 щоб почути стогони в’язня
й звільнити приречених на смерть,
22 щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа
й хвалу Його – в Єрусалимі,
23 коли зберуться народи й царства разом,
щоб служити Господеві.
24 Він виснажив силу мою в дорозі,
скоротив мої дні.
25 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх,
Той, Чиї роки – із роду в рід.
26 На початку Ти заклав основи землі,
і небеса – діяння рук Твоїх.
27 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди;
усі вони, як одяг, зносяться,
і Ти поміняєш їх, немов старі шати,
і вони зміняться.
28 Але Ти – Той самий,
і роки Твої нескінченні.
29 Сини рабів Твоїх житимуть,
і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».