Псалом 107
(Пс. 56:8-12; 59:7-14)
Пісня. Псалом Давидів.
Серце моє непохитне, Боже;
я співатиму й гратиму Тобі мою славу.
Прокинься, ліро й арфо!
Розбуджу-но я зорю досвітню!
Я прославлю Тебе серед народів, Господи,
співатиму Тобі поміж племенами.
Бо велика понад небеса милість Твоя
і аж до хмар – істина Твоя.
Піднімися понад небесами, Боже;
над усією землею – слава Твоя.
 
Щоб улюблені Твої були визволені,
врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
Бог промовив у Своєму святилищі:
«Урочисто святкуватиму перемогу,
Я розділю Сихем
і розміряю долину Суккот.*
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій,
Єфрем – міць Моєї голови,
Юда – Мій законодавець.
10 Моав – Моя чаша для омовіння,
на Едом Я кину Свою сандалію,
гукай радісно до Мене,
о земле филистимлян!»
 
11 Хто введе мене в місто укріплене?
Хто доведе мене до Едома?
12 Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас
і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
13 Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом,
адже марний порятунок людський.
14 У Бозі ми виявимо силу,
і Він розтопче наших ворогів.
* Псалом 107:8 107:8 Сихем – місто, де вперше зупинився Авраам, коли увійшов до Ханаану, на західному березі Йордану (Бут. 12:6); Суккот – місто на східному березі Йордану (Бут. 33:17; Іс. Нав. 13:27). Тобто Сихем і Суккот – символи двох частин Обітованої Землі. Псалом 107:9 107:9 Ідеться про три частини Обітованої Землі: Ґілеад, що належав племені Манассії, – на східному березі Йордану; Єфрем – північна частина Ханаану, тобто на західному березі Йордану; Юда – південна частина Ханаану. Псалом 107:10 107:10 Кинути сандалію на чиюсь землю означає претендувати на неї як на свою власність.