Псалом 136
Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали,
згадуючи Сіон.
На вербах посеред міста
ми повісили наші арфи,
бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні
й гнобителі наші вимагали від нас радості:
«Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»
 
Як можемо ми пісню Господню
на землі чужій співати?
Якщо я забуду тебе, Єрусалиме,
нехай забуде правиця моя рухи свої.
Нехай прилипне язик мій до піднебіння,
якщо я не пам’ятатиму тебе,
якщо я не піднесу Єрусалима
як найвищу радість мою.
 
Нагадай, Господи, синам Едомовим
день захоплення Єрусалима,
коли вони говорили: «Руйнуйте,
руйнуйте його до самих підвалин!»*
Донько Вавилона, приречена на спустошення,
блаженний той, хто віддасть тобі за те,
що ти накоїла нам!
Блаженний той, хто схопить
і розіб’є об скелю твоїх немовлят!
* Псалом 136:7 Буквально: Оголюйте, оголюйте її (доньку Сіону, Єрусалим) до самих основ!