Псалом 29
Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому.
Величатиму Тебе, Господи,
бо Ти витягнув мене із безодні
й не дав ворогам моїм порадіти над моїм падінням.
Господи, Боже мій, я волав до Тебе,
і Ти зцілив мене.
Господи, Ти вивів мою душу із царства мертвих,
зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля.
 
Співайте Господеві, вірні Йому,
славте пам’ять Його святині.*
Адже гнів Його триває лише мить,
тоді як прихильність Його – на все життя.
Звечора й усю ніч може тривати плач,
але на ранок – вигуки радості.
 
У добробуті перебуваючи, сказав я:
«Не захитаюся повіки».
Господи, через Твою прихильність до мене
Ти зробив гору мою непохитною твердинею.
Та як тільки сховав Ти Своє обличчя,
я збентежився.
 
До Тебе, Господи, я кличу,
і Володаря мого благаю.
10 Яка користь від того, що кров моя проллється,
що зійду я до ями погибелі?
Хіба славитиме Тебе порох мерця?
Чи звіщатиме він Твою істину?
11 Почуй, Господи, і помилуй мене!
Господи, будь мені помічником!
 
12 Ти ридання моє перетворив на веселий хоровод,
зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,
13 щоб слава Тобі звучала й не змовкала.
Господи, Боже мій, повіки славитиму Тебе!
* Псалом 29:5 Вираз пам’ять Його святині вживається в значенні слава Його імені Див. Вих. 3:15 і Пс. 96:12.