Псалом 39
1 Керівнику хору. Псалом Давидів.
2 Непохитно я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене
й почув моє волання.
3 Він підняв мене зі згубної ями,
із багнистої трясовини.
Він поставив мої ноги на скелі,
непохитними зробив мої стопи.
4 І вклав Він в уста мої нову пісню –
хвалу нашому Богові.
Багато хто побачить це й наповниться страхом,
і на Господа покладатися буде.
5 Блаженний той,
хто поклав свою надію на Господа
й хто не звертається до пихатих
і схильних до брехні.
6 Численні чудеса, які Ти,
Господи, Боже мій, здійснив,
і задуми Твої щодо нас!
Немає того, хто став би нарівні з Тобою!
Я сповіщав би та розповідав про них,
та настільки численні вони, що не переповісти.
7 Не забажав Ти ані жертви, ані дару,
та вуха мої зробив чуйними.
Ні цілопалення, ні жертви за гріх
Ти не вимагав.
8 Тоді сказав я: «Ось я прийшов,
у сувої книги написано про мене.
9 Я бажаю виконати Твою волю, мій Боже,
і Закон Твій у нутрі моєму».
10 Я звіщав правду у великому зібранні;
вуст своїх я не стуляв –
Ти, Господи, знаєш.
11 Праведність Твою я не приховував у моєму серці,
говорив про вірність Твою й спасіння Твоє.
Не затаїв я милості й істини Твоєї
перед великим зібранням.
12 Ти ж, Господи,
не стримуй Свого милосердя від мене,
Твоя милість та істина
нехай завжди мене оберігають.
13 Бо оточили мене біди – немає їм ліку!
Настигли мене беззаконня мої, так що не можу я бачити.
Вони стали численнішими за волосся на моїй голові;
серце моє завмерло.
14 Нехай бажанням Твоїм, Господи, буде визволити мене!
Господи, поспіши мені на допомогу!
15 Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті,
хто шукає душі моєї, щоб забрати її.
Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті,
хто бажає мені зла.
16 Нехай вжахнуться через свій сором ті,
що говорять мені: «Ага! Ага!»
17 Нехай же веселяться й радіють Тобою всі,
хто шукає Тебе.
Нехай ті, хто любить спасіння Твоє,
говорять безупинно: «Звеличився Господь!»
18 Я ж принижений та бідний,
нехай Владика думає про мене.
Ти – Допомога моя і Визволитель мій;
Боже мій, не зволікай!