Псалом 59
(Пс. 107:7-14)
1 Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання.
2 Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині.
3 Боже, Ти відкинув нас і зламав;
Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!
4 Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами;
зціли її розломи, бо вона здригається.
5 Ти дав народові Своєму зазнати важких часів.
Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.
6 Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе,
щоб вони, згуртувавшись навколо нього,
стали недосяжними для ворожого лука.
Села
7 Щоб улюблені Твої були визволені,
врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
8 Бог промовив у Своєму святилищі:
«Урочисто святкуватиму перемогу,
Я розділю Сихем
і розміряю долину Суккот.
9 Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій,
Єфрем – міць Моєї голови,
Юда – Мій законодавець.
10 Моав – Моя чаша для омовіння,
на Едом Я кину Свою сандалію,
гукай радісно до Мене,
о земле филистимлян!»
11 Хто введе мене в місто укріплене?
Хто доведе мене до Едома?
12 Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас
і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
13 Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом,
адже марний порятунок людський.
14 У Бозі ми виявимо силу,
і Він розтопче наших ворогів.