Псалом 87
1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина.
2 Господи, Боже мого спасіння,
вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
3 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя,
схили Твоє вухо до крику мого.
4 Бо душа моя наситилася стражданнями
й життя моє наблизилося до царства смерті.
5 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви;
я став як муж, що не має сили.
6 Я покинутий між мертвими,
немов ті убиті, що лежать у могилі,
про яких Ти більше не згадуєш
і які відкинуті від руки Твоєї.
7 Ти поклав мене в глибоку прірву,
у темні закутки безодні.
8 Твій гнів тяжіє наді мною,
і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене.
Села
9 Ти віддалив від мене моїх знайомих,
зробив мене огидою для них.
Мене замкнуто, і я не можу вийти;
10 очі мої виснажилися від гніту.
Я кликав до Тебе, Господи, щодня,
простягав до Тебе свої долоні.
11 Хіба Ти твориш чудеса для померлих?
Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
12 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя
і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
13 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої
і праведність Твою – у землі забуття?
14 Я ж, Господи, волаю до Тебе,
із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
15 Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї,
ховаєш обличчя Твоє від мене?
16 Від юності своєї я пригнічений і виснажений,
знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
17 Твоя лють пройшла наді мною,
жахи Твої знесилили мене.
18 Вони, як вода, оточують мене цілий день,
разом облягають мене.
19 Ти віддалив від мене приятеля й друга,
темні закутки стали моїми знайомими.