19
Радість від падіння Вавилону
1 Після цього я почув на небі наче гучний голос великого натовпу. Вони вигукували:
«Алілуя!
Спасіння, слава й сила належать нашому Богу,
2 бо істинні та справедливі Його суди.
Він засудив велику розпусницю,
яка зіпсувала землю своєю розпустою.
Він помстився за кров Своїх рабів, пролиту її руками».
3 І вони закричали вдруге:
«Алілуя!
Дим від неї підіймається навіки-віків!»
4 Двадцять чотири старці та чотири живі істоти впали, поклонилися Богу, Який сидів на престолі, і сказали:
«Амінь! Алілуя!»
5 Потім від престолу пролунав голос, який казав:
«Хваліть нашого Бога,
усі Його раби,
усі, хто боїться Його,
малі та великі!»
6 І я почув, наче голос великого натовпу, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучні громи, які казали:
«Алілуя!
Бо зацарював наш Господь Бог Вседержитель.
7 Радіймо й веселімося!
Віддаймо Йому славу!
Адже прийшло весілля Агнця
і Його наречена вже приготувалася.
8 І дано їй одягнутися
в одяг із тонкого льону, чистий та світлий».
(Бо тонкий льон означає праведність святих.)
9 Тоді ангел сказав мені: «Напиши це: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» І додав: «Це істинні слова Бога».
10 Тоді я впав до його ніг, щоб поклонитися йому. Але він сказав мені: «Дивись, не роби цього! Я такий же служитель, як і ти та твої брати, які дотримуються свідчення Ісуса. Богові поклоняйся! Бо свідчення Ісуса – це Дух пророцтва».
Явлення Ісуса Христа на білому коні
11 Я побачив відкрите небо, і ось там був білий кінь, і на ньому був Вершник, Якого називають Вірним і Правдивим. Він справедливо судить і воює.
12 Його очі немов вогняне полум’я, а на голові багато вінців. Він має написане ім’я, якого ніхто не знає, крім Нього Самого.
13 Він одягнений в одежу, змочену в крові, Його ім’я – Слово Боже.
14 Слідом за Ним верхи на білих конях їдуть небесні війська, одягнені в тонкий льон, білий і чистий.
15 З Його вуст виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він буде правити ними залізним жезлом і розчавить у давильні вино люті й гніву Бога Вседержителя.
16 На Його одязі та на стегні було написано ім’я:
цар царів і володар володарів.
17 І я побачив ангела, що стояв на сонці й кричав гучним голосом до всіх птахів, що літали серед неба: «Прийдіть, зберіться разом на велику вечерю Божу,
18 щоб їсти тіла царів, полководців та могутніх, тіла коней та їхніх вершників і тіла всіх вільних та рабів, великих та малих».
19 Тоді я побачив звіра, земних царів та їхні війська, що зібралися разом, щоб вести війну проти Вершника на коні та Його війська.
20 Але звіра було схоплено, а разом із ним і лжепророка, що робив перед ним знамення, якими обманював тих, хто отримав знак звіра й поклонявся його образу. Обох живими кинули у вогняне озеро, що горить сіркою.
21 А інші були вбиті мечем, що виходив з уст Вершника на коні, і всі птахи наїлися їхніми тілами.