7
Сто сорок чотири тисячі відзначені печаткою Бога
1 Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони тримали чотири земні вітри, щоб жоден із них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево.
2 Я побачив іншого ангела, який підіймався зі сходу і який мав печатку живого Бога. Він голосно крикнув до чотирьох ангелів, яким було дано силу заподіяти шкоду землі та морю:
3 «Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, поки ми не поставимо печатку на чоли рабів нашого Бога».
4 Тоді я почув кількість тих, хто був запечатаний: сто сорок чотири тисячі з усіх племен Ізраїлевих.
5 Із племені Юди було запечатано дванадцять тисяч,
із племені Рувима – дванадцять тисяч,
із племени Ґада – дванадцять тисяч,
6 із племені Ашера – дванадцять тисяч,
із племені Нафталі – дванадцять тисяч,
із племені Манасії – дванадцять тисяч,
7 із племені Симеона – дванадцять тисяч,
із племені Левія – дванадцять тисяч,
із племені Іссахара – дванадцять тисяч,
8 із племени Завулона – дванадцять тисяч,
із племені Йосифа – дванадцять тисяч,
із племені Веніаміна – дванадцять тисяч, відмічених печаттю.
Великий натовп людей з різних народів
9 Після цього я подивився, і там переді мною було безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх націй, племен, народів та мов, що стояли перед престолом та перед Агнцем. Вони були в білих одежах і тримали в руках пальмові гілки.
10 І вони вигукували гучним голосом:
«Спасіння належить нашому Богу,
Який сидить на престолі,
і Агнцю».
11 І всі ангели, що стояли навколо престолу, навколо старійшин та чотирьох живих істот, упали перед престолом долілиць і поклонилися Богові,
12 кажучи:
«Амінь!
Хвала і слава
мудрість, подяка і честь,
сила та могутність
у нашого Бога навіки-віків!
Амінь».
13 Тоді один зі старійшин запитав мене:
―Хто ті, одягнені в білі одежі, і звідки вони?
14 Я відповів:
―Пане, ти знаєш, хто вони!
І він сказав:
―Це ті, хто вийшов із великої скорботи; вони випрали свій одяг і вибілили його у крові Агнця.
15 Тому
«вони стоять перед престолом Бога
та служать Йому день і ніч у Його Храмі.
А Той, Хто сидить на престолі,
розтягне намет над ними.
16 Вони ніколи більше не будуть голодувати;
вони більше ніколи не будуть спраглими.
І не палитиме їх сонце
й жодна спека.
17 Бо Агнець, Який у центрі престолу,
буде їхнім Пастирем;
Він поведе їх до джерел живої води.
І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».