Послання до Тита
1
Привітання
Павло, раб Бога й апостол Ісуса Христа, за вірою обраних Богом і пізнанням істини, що веде до побожності, у надії на вічне життя, яке до початку часів* пообіцяв Бог, Що ніколи не обманює. Свого часу Він явив Своє Слово через доручене мені проповідування згідно з наказом Бога, нашого Спасителя.
 
Титу, моїй справжній дитині в спільній вірі.
 
Благодать і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Спасителя.
 
Служіння Тита на Криті
Я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене та призначив старійшин у кожному місті, як я доручив тобі. Звісно, лише якщо є хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, має вірних дітей, які б не були звинувачені в розпусті чи непокірності. Адже єпископ, який є Божим управителем, повинен бути бездоганним, не зарозумілим, не дратівливим, не схильним до пияцтва, не повинен бути забіякою чи охочим до наживи, натомість має бути гостинним, любити добро, бути стриманим, справедливим, святим і дисциплінованим, який дотримується вірного Слова згідно з отриманим вченням, щоби був спроможним підбадьорювати й інших здоровим вченням і картати тих, що противляться.
Докір тим, хто не робить добра
10 Адже є багато непокірних, нерозумних балакунів і обманщиків, особливо серед обрізаних, 11 яким треба затуляти рота, оскільки вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи людей того, чого не повинні, заради ганебної наживи. 12 Навіть один із них, їхній же пророк, сказав: «Критяни – постійні брехуни, люті звірі, ледачі ненажери». 13 Це свідчення правдиве. Тому картай їх суворо, щоб вони були здоровими у вірі 14 та не звертали уваги на юдейські міфи та заповіді людей, які відвертаються від істини. 15 Для чистих усе чисте, але для осквернених і невіруючих немає нічого чистого, а їхній розум і сумління осквернені. 16 Вони стверджують, що знають Бога, але своїми вчинками зрікаються Його, будучи огидними, неслухняними та непридатними до жодного доброго вчинку.
* 1:2 1:2 Або: перед вічними часами. 1:12 1:12 Слова Критського поета Епіменіда (600 до н. Хр.).