BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA MÁROKÒ 14

Yúdà ànzɨ kɨ kàdrɨ̀ ɨ̀ ndà láti Yésu nɨ rùzo pfùle dràle

(À kònò kpà Màtáyò 26:1-5; Lúkà 22:1-2; Yòwánɨ̀ 11:45-53)

1 Tayɨ́ tá kìtú rì gwányá Pásɨkà àdhya ɨ Mápà tàkú àko dhɨ àdhya be dhɨ ɨ̀ dré atsázó. Kòwánà kàdrɨ̀ ɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá ɨ́be dhɨ ɨ̀ adré tá láti nda kɨtswázó Yésu nɨ ru túrúpfú sè, pfùle dràle. 2 Dɨ, ɨ̀ adré tá tàá dhɨ, ɨ̀ kòꞌo tà nda gwányá Pásɨkà àdhya tú ko, móndyá zyandre dhɨ ɨ̀ kòlɨgɨ́ró àyɨ ɨ́be ko sè.

Tòkó àlo dhɨ dà màlásɨ̀ Yésu dri

(À kònò kpà Màtáyò 26:6-13; Yòwánɨ̀ 12:1-8)

3 Lókyá nda sè dhɨ, Yésu lɨ̀ tá Bètànɨ́yà na, fɨ̀le Sìmónà atú kàrɨ́ dré tá rùle dhɨ nɨ dzó na gò, dré lɨrɨ́zó mɨ́sá làga kɨtswálé ngá nya. Gò tòkó àlo dhɨ dré afɨ́zó mòlàngɨ̀ mvá ledélé àlàbásterè sè, gàlepi màlásɨ̀ làgɨ́ kyàkyà dhɨ sè bǐ dhɨ be.* À ladhɨ́ tá màlásɨ̀ nda tsèrèlè náradà sè.† Dɨ tòkó nda dré mòlàngɨ̀ nda nɨ ti ŋòzo gò, màlásɨ̀ nda nɨ dàzo Yésu dri. 4 Móndɨ́ àruka adrébhá tá dzó nda ꞌá dhɨ ɨ̀ kònò tà nda dre dhɨ, àyɨ kɨ togó dré aswázó gò, ɨ̀ dré adrézó tàá àyɨ kòfalésè dhɨ: «À kɨzá tsì màlásɨ̀ kòdhɨ àdho tà sè? 5 Kònò à nɨ tá kɨtswá lagɨ́á làfa lòꞌwa kámá-na sè gò, làfa nda nɨ fèzo lemerèbhá ɨ dré!»‡ Dɨ ɨ̀ dré adrézó tòkó nda nɨ ndrɨ tà tàndɨ ró.

6 Dɨ, Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ tayɨ́ tòkó kònɨ̀dhɨ. Mɨ̀ adré akódhɨ nɨ drì kɨzá àdho tà sè? Tà dré ꞌòle má dré kòdhɨ, tà avélépi tò dhɨ ꞌɨ. 7 Àngyá ko, mɨ̀ adré ngbú adrélé lemerèbhá ɨ́be àmɨ kòfalé, ɨ̀ndɨ̀ mɨ̀ kɨtswá àyɨ kɨ ledé lókyá ángùdhi mɨ̀ dré adrélé lèle dhɨ sè. Dɨ, mɨ̀ kɨtswá ngbú adrélé túmä́ní má be ko. 8 Tòkó kònɨ̀dhɨ ꞌo tà dré tá kɨtswálé ꞌòle dhɨ kòdhya. Dà màlásɨ̀ má rú drìdrì, kɨtswázó áma rúbhá ledé bhàle mógó na dhɨ bvó. 9 Má adré tà bàti ta àmɨ dré: Àrà títí bvò wä́yi ꞌásè à dré dra Rúbí Tanɨ longózó dhɨ ɨ ꞌásè dhɨ, à nɨ kókpà tà tòkó kònɨ̀dhɨ dré ꞌòle kòdhɨ nɨ tɨtɨ́, akódhɨ nɨ tà kisùzo.»

Yùdásɨ̀ ɨ̀ yi ru kòwánà kàdrɨ̀ ɨ́be, kòlefèró Yésu àyɨ drɨ́gá

(À kònò kpà Màtáyò 26:14-16; Lúkà 22:3-6)

10 Àmvolásà dhɨ, Yùdásɨ̀ Ɨ̀sɨ̀kàrɨ̀yótà, Yésu nɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ kɨ àlo dré ngàzo lɨ̀le tà ta kòwánà kàdrɨ̀ ɨ́be, kɨtswázó Yésu nɨ lefè àyɨ drɨ́gá dhɨ bvó. 11 Àyɨ nda ɨ̀ kòyi tà dré tàle nda dre dhɨ, ɨ̀ dré lenzézó ásà gò, ɨ̀ dré lazízóá dhɨ, ɨ̀ nɨ làfa fe drá. Dɨ Yùdásɨ̀ dré kɨdhózó adrélé lókyá dóro Yésu nɨ lefèzo àyɨ drɨ́gá dhɨ nɨ nda.

Yésu ɨ̀ nya gwányá Pásɨkà àdhya lebèbhá nɨ ɨ́be

(À kònò kpà Màtáyò 26:17-25; Lúkà 22:7-14, 21-23; Yòwánɨ̀ 13:21-30)

12 Gwányá Mápà tàkú àko dhɨ àdhya nɨ kìtú nɨ àlo adrézó kábilígyà mvá Pásɨkà àdhya nɨ pfu dràle mòbòmà ro dhɨ sè dhɨ, Yésu nɨ lebèbhá ɨ̀ dré akódhɨ nɨ lizízó tàzoá dhɨ: «Mɨ́ adré lèá dhɨ, mà kòlɨ̀ ngá ladhɨ́ mɨ́ dré gwányá Pásɨkà àdhya nɨ nyàzo dhɨ ángwà?» 13 Dɨ Yésu dré áyɨ lebèbhá rì dhɨ kɨ mùzo, tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ lɨ̀ bhàandre na. Mɨ̀ nɨ drì si agó àlo adrélépi yǐ do lɨ̀drɨ́ na dhɨ be. Mɨ̀ dhe akódhɨ nda bvó. 14 Dzó dré dra fɨ̀zo lána dhɨ na dhɨ, mɨ̀ kòtà dzó nda nɨ líyí dré dhɨ: ‹Dhya tà tadhálépi dhɨ adré ámɨ lizí: Dzó ꞌa kɨ̀le mà dré kɨtswázó Pásɨkà nya áma lebèbhá ɨ́be dhɨ ángwà?› 15 Dɨ akódhɨ nda nɨ dzó ꞌa kɨ̀le kàdrɨ̀ kurú na dhɨ nɨ tadhá àmɨ dré. À tobhà mɨ́sá ɨ ngá àruka ɨ́be tayɨ́lé lána gànzi ró. Mɨ̀ kòladhɨ́ ngá àma dré kònàle.» 16 Dɨ akódhɨ nɨ lebèbhá nda ɨ̀ dré lɨ̀zo bhàandre na gò, ɨ̀ dré tà títí nda kɨ kisúzó ngóró dré tá tàle àyɨ dré dhɨ tɨ́nɨ. Gò ɨ̀ dré ngá ladhɨ́zó kɨtswázó gwányá Pásɨkà àdhya nɨ nya.

17 Ɨ̀ndró kàndrɨ̀ dre dhɨ, Yésu ɨ̀ dré tsàzo lɨrɨ́lé mɨ́sá làgásè túmä́ní akódhɨ nɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ ɨ́be. 18 Ɨ̀ dré tá adréràꞌa ngá nya dhɨ ꞌá dhɨ, Yésu dré tàzoá dhɨ: «Má adré tà bàti ta àmɨ dré: Àmɨ kɨ àlo adrélépi ngá nya túmä́ní má be dhɨ nɨ áma lefè kàrɨbhá ɨ drɨ́gá.» 19 Dɨ kɨzà dré àyɨ kɨ ꞌòzo gò, àyɨ àlo àlo títí dhɨ ɨ̀ dré kɨdhózó adrélé tàá drá dhɨ: «Zakó ɨ́na ma ꞌɨ ko?» 20 Akódhɨ logó àyɨ dré dhɨ: «Akódhɨ nda àmɨ mudrí-drì-rì nɨ kɨ àlo ꞌɨ. Akódhɨ dhya adrélépi mápà so má be sǎnɨ̀ àlo na dhɨ ꞌɨ. 21 Tà bàti ró dhɨ, Móndɨ́ nɨ Mvá nɨ lɨ dràle ngóró tɨsɨ̀le akódhɨ nɨ tà dri Gìká nɨ Kúlí na dhɨ tɨ́nɨ. Dɨ, kɨzà nɨ ɨ́na adré kàdrɨ̀ dhya dra Móndɨ́ nɨ Mvá nda nɨ lefèlepi dhɨ dré! Dóro nɨ tá dhya nda nɨ tìle ko dhɨ.»

Mírì nɨ rúbhá ɨ kàrɨ́ nɨ be dhɨ

(À kònò kpà Màtáyò 26:26-30; Lúkà 22:14-20; 1 Kòrítòbhá ɨ 11:23-25)

22 Ɨ̀ dré tá adréràꞌa ngá nya dhɨ ꞌá dhɨ, Yésu dré mápà adózó, tà tanɨ zìzo drìá Gìká tí gò, ŋòzoá fèle áyɨ lebèbhá ɨ dré gò, tàzoá dhɨ: «Mɨ̀ do nyàle. Kònɨ̀dhɨ áma rúbhá ꞌɨ.»

23 Dré kpà kópò adózó, àwoyà tàzo Gìká dré gò, fèzoá àyɨ dré. Dɨ àyɨ títí nda ɨ̀ dré mvùzoá. 24 Dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Kònɨ̀dhɨ áma kàrɨ́ adrélépi tà Gìká dré bhàle ru yìzo móndɨ́ ɨ́be dhɨ nɨ ꞌo kɨtswálé títí dhɨ ꞌɨ. Kàrɨ́ nda nɨ kutú móndɨ́ zyandre ɨ dré.§ 25 Má adré tà bàti ta àmɨ dré: Má gò vélé vínò mvu ko, tsàle kìtú má dré dra vínò tɨ́dhɨ́ ro dhɨ nɨ mvùzo Gìká nɨ Òpɨ̀ na dhɨ tú.»

26 Dɨ ɨ̀ dré longó ngòzo lenzézó Gìká nɨ rú sè gò, ɨ̀ dré pfòzo lɨ̀le mbàle kòngó Òlívè fa kya drìna.

Yésu longó dhɨ, Pétèró nɨ áyɨ ga

(À kònò kpà Màtáyò 26:31-35; Lúkà 22:31-34; Yòwánɨ̀ 13:36-38)

27 Gò Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ títí, mɨ̀ nɨ áma tayɨ́ adrélé kalóma. Tàko ko, Gìká nɨ Kúlí adré tàá dhɨ:

‹Má nɨ kábilígyà lɨkɨ́lépi nɨ tswa dràle gò,

à dré kábilígyà nda kɨ ꞌòzo ayɨ́lé.›*

28 Dɨ, má kònga mána dràdrà ꞌásè dre dhɨ, má nɨ lɨ drìdrì àmɨ kandrána Gàlìláyà na.» 29 Dɨ Pétèró tà drá dhɨ: «Tágba móndyá títí dhɨ ɨ̀ kòtayɨ́ mɨ yà dhɨ, má kɨtswá mána ámɨ tayɨ́ tàdzí ko!» 30 Yésu logó drá dhɨ: «Má adré tà bàti ta mɨ́ dré: Ndɨ̀ndɨ̀ ngátsi ándrò kònɨ̀dhɨ sè, drìdrì àgólòwa dré dra tsírà bhèzo vésè be rì dhɨ kandrá dhɨ, mɨ́ nɨ mɨ́na áma ga vésè be na.» 31 Dɨ, Pétèró gò logóá drá rìnyí sè dhɨ: «Tágba kòkɨtswá mà dré dràzo túmä́ní mɨ́ be yà dhɨ, má kɨtswá tàdzí ámɨ ga ko.» Gò Yésu nɨ lebèbhá àruka títí dhɨ ɨ̀ dré kókpà tàzoá kònɨ̀nɨ.

Yésu zi tà Gìká tí Gètèsèmánì na

(À kònò kpà Màtáyò 26:36-46; Lúkà 22:39-46)

32 Àmvolásà dhɨ, Yésu ɨ̀ dré lɨ̀zo lebèbhá nɨ ɨ́be tsàle àrà rú zìle Gètèsèmánì dhɨ na. Gò dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ lɨrɨ́ kònwa, má kòlɨ̀ró adrélé tà zi Gìká tí.» 33 Dré Pétèró kɨ drìzo Yàkóbhò ɨ́be ɨ̀ndɨ̀ Yòwánɨ̀ be ɨ́ vésè. Gò akódhɨ nɨ togó dré kɨdhózó adrélé kɨzà nya, adrézó lanzìle lavúlé. 34 Dɨ dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Áma togó adré ŋòle kɨzà dré, tsàle ndɨ̀ndɨ̀ dràdrà mìle. Mɨ̀ kàdré kònwa, adrélé tàmìga dri.»

35 Kòlɨ̀ vwàle àyɨ rúsè tsà dre dhɨ, dré dhèzo kìní mi adrélé tà zi Gìká tí, kòkɨtswá mìlásà dhɨ, lókyá kɨzà àdhya nda kòngaró ɨ́ rúsè be dhɨ bvó. 36 Adré tá tàá dhɨ: «Ábbà, Tátá, mɨ rìnyí ɨ́be kɨtswázó tà títí dhɨ kɨ ꞌo. Mɨ́ kòdo kópò kɨzà àdhya kòdhɨ má vélésè wà. Dɨ, mɨ́ kòꞌo tà má dré adrélé lèle dhɨ kòdhya ko. Be ró dhɨ, mɨ́ kòꞌo tà mɨ́ dré adrélé lèle dhɨ kòdhya.»

37 Gò dré gòzo áyɨ lebèbhá nda ɨ véna, àyɨ kɨ kisú ayí na. Dré tàzoá Pétèró dré dhɨ: «Sìmónà, mɨ́ adré ayí ko? Mɨ́ kɨtswá tá tsì adrélé tàmìga dri ngbà ꞌí sáà àlo bwà ko? 38 Lè mɨ̀ kàdré tàmìga dri, adrélé kpà tà zi Gìká tí, kòtayɨ́ró àmɨ tà dré tabhìle, àmɨ kɨ ꞌòzo dhèle tàkonzɨ̀ na dhɨ ko. Bàti, dhyá kɨ togó àtsɨ ró adrézó tà dóro ꞌo. Dɨ, dhyá kɨ rúbhá ɨ́na yàyà.»

39 Yésu dré gòzo tódhyá lɨ̀le tà zi Gìká tí ngóró dré tá zìle drìdrì dhɨ tɨ́nɨ. 40 Gò dré gòzo tódhyá gòle àyɨ kɨ kisú ayí na, àyɨ kɨ mì dré tá adrélé ayí ro dhɨ sè. Dɨ ɨ̀ nì tá vélé ɨ̀ nɨ kúlí logó drá ngɨ́nɨ ya dhɨ ko.

41 Bvóá dhɨ, dré gòzo gòle áyɨ lebèbhá nda ɨ véna vésè nɨ na sè, tàá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ adré dhu rè ayí ko, adrézó lovólé? Kɨtswá dre. Lókyá atsá dre. Mɨ̀ nò rè ká! À adré ꞌòle Móndɨ́ nɨ Mvá nɨ lefè tàkonzɨ̀bhá ɨ drɨ́gá. 42 Mɨ̀ nga, mà kòlɨ̀ró! Dhya adrélépi áma lefè dhɨ atsá dre!»

Yésu nɨ rùma

(À kònò kpà Màtáyò 26:47-56; Lúkà 22:47-53; Yòwánɨ̀ 18:3-12)

43 Gbǎ kòdhwa, Yésu dré rè dhu adréràꞌa tà ta dhɨ ꞌá dhɨ, Yùdásɨ̀, akódhɨ nɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ kɨ àlo dré atsázó. Adrì tá ɨ́ vésè móndɨ́ zyandre angábhá kòwánà kàdrɨ̀ ɨ, tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá ɨ ɨ̀ndɨ̀ bhàgo ɨ vélésè dhɨ ɨ be. Àyɨ nda ɨ̀ ru tá sápɨ́ ɨ fa ɨ́be àyɨ drɨ́gá. 44 Yùdásɨ̀ adrélépi ꞌòle Yésu nɨ lefè nda tà tá àyɨ dré dhɨ, ɨ́ nɨ akódhɨ àdhi ꞌɨ yà dhɨ nɨ tadhá àyɨ dré dhɨ kònɨ̀nɨ: «Dhya má dré dra kamúlé dhɨ, akódhɨ ꞌɨ. Mɨ̀ kòru dɨ akódhɨ, drìzoá lɨ̀zo ába, adrézó lɨkɨ́á dóro.» 45 Dɨ Yùdásɨ̀ nda dré ndɨrɨ áyɨ kisízó ànyɨ Yésu làga, tàá drá dhɨ: «Rábbì!» Dré akódhɨ nɨ kamúzó. 46 Gò móndyá nda ɨ̀ dré dhèzo Yésu dri, akódhɨ nɨ ru. 47 Dɨ, dhya adrébhá tá Yésu làga dhɨ kɨ àlo dré ngàzo áyɨ sápɨ́ asé gò, kòwánà kɨ kàdrɨ̀ nɨ màrábà nɨ bí bvwàzo kɨ̀le.

48 Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Ma vo kùgú ꞌɨ gò, mɨ̀ dré adrézó alɨ̀le sápɨ́ ɨ́be ɨ̀ndɨ̀ fa ɨ́be kɨtswálé áma ru nɨ? 49 Kìtú àlo àlo títí ɨ sè dhɨ, má adré tá àmɨ kòfalé, adrélé tà tadhá tépelò na dhɨ, mɨ̀ ru tá ma ko. Dɨ, tà kòdhɨ ɨ̀ atsá kònɨ̀nɨ, kɨtswálé tà tɨsɨ̀le áma tà dri Gìká nɨ Kúlí na dhɨ ɨ̀ kòꞌoró ru be dhɨ bvó.» 50 Gò akódhɨ nɨ lebèbhá títí dhɨ ɨ̀ dré akódhɨ nɨ tayɨ́zó lapázó.

51 Kàdhúrà àlo kɨ́tá asólépi ɨ́ rú ngbà ꞌí àlo dhɨ dré ngàzo adrélé Yésu nɨ lebè. À adré tá ꞌòle akódhɨ nɨ ru ká, 52 dɨ, dré lapázó ràle bvólɨ́lɨ́ ro, kɨ́tá ɨ́na nɨ tayɨ́.

Yésu pfò kòwánà kɨ kàdrɨ̀ ɨ kandrá bhàgo kàdrɨ̀ ɨ́be

(À kònò kpà Màtáyò 26:57-68; Lúkà 22:54-55, 63-71; Yòwánɨ̀ 18:13-14, 19-24)

53 Gò ɨ̀ dré Yésu nɨ drìzo lɨ̀zo ába kòwánà kɨ kàdrɨ̀ bhàna. Dɨ kòwánà kàdrɨ̀ ɨ, bhàgo ɨ ɨ̀ndɨ̀ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá ɨ́be dhɨ ɨ̀ dré ru kɨmózó títí kònàle.

54 Dɨ Pétèró ro dhɨ, lebè tá ɨ́na Yésu lárá ro, tsàle byá kòwánà kɨ kàdrɨ̀ nda nɨ bhàꞌálé na. Dré fɨ̀zo lɨrɨ́lé tépelò lɨkɨ́bhá ɨ kòfalé, adrélé àtsɨ́ yo àyɨ ɨ́be.

55 Kòwánà kàdrɨ̀ nda ɨ bhàgo kàdrɨ̀ nda ɨ́be títí dhɨ ɨ̀ adré tá tà adrélé tàle Yésu rú dhɨ kɨ nda, kɨtswázó akódhɨ nɨ ꞌo dràle dhɨ bvó. Dɨ, ɨ̀ kisú tá àyɨkya tà àlo ko. 56 Móndɨ́ bǐ dhɨ ɨ̀ adré tá tà ta akódhɨ rú kɨnzò sè. Dɨ, tà ɨ̀ dré adrélé tàle nda ɨ̀ kisú tá ru ko. 57 Gò móndɨ́ àruka ɨ̀ dré ngàzo tà ta akódhɨ rú kɨnzò sè kònɨ̀nɨ: 58 «Mà yi akódhɨ adréràꞌa tàá dhɨ: ‹Má nɨ tépelò móndɨ́ ɨ̀ dré sìle nɨ̀ kònɨ̀dhɨ nɨ pfu, gòzo àzya nɨ móndɨ́ ɨ̀ dré sìle nɨ̀ ko dhɨ nɨ si kìtú na àmvolésè.›» 59 Dɨ, ndɨ̀ndɨ̀ tà ɨ̀ dré tàle akódhɨ rú nda kisú ɨ́na ru ko.

60 Gò kòwánà kɨ kàdrɨ̀ dré ngàzo áyɨ totó àyɨ kandrá, lizíá Yésu tí dhɨ: «Mɨ́ logó mɨ́na kúlí tà dhya kònɨ ɨ̀ dré adrélé tàle mɨ́ rú kòdhɨ ɨ sè ko?» 61 Dɨ, Yésu adré tá ɨ́na kɨ́rɨ, kúlí logó àko ró. Gò kòwánà kɨ kàdrɨ̀ nda dré gòzo lizíá tíá dhɨ: «Mɨ Mèsɨ́yà, Gìká kɨtswálépi rúku sè dhɨ nɨ Mváagó ꞌɨ?» 62 Yésu logó drá dhɨ: «Ma ꞌɨ. Dɨ mɨ̀ nɨ Móndɨ́ nɨ Mvá nɨ no adréràꞌa lɨrɨ́lé Gìká rìnyí líyí nɨ drɨ́ágó lésè. Mɨ̀ nɨ kpà akódhɨ nɨ no adréràꞌa agòle ndùrùku bhù na dhɨ ɨ ꞌásè.» 63 Dɨ kòwánà kɨ kàdrɨ̀ nda dré áyɨ kɨ́tá lasɨ́zó kɨzà dré gò, tàzoá dhɨ: «Mà nɨ dɨ go vélé móndɨ́ àruka kɨtswábhá tà ta akódhɨ rú dhɨ kɨ nda àdho tà sè? 64 Mɨ̀ yi làdhá dré dhàle Gìká rú kòdhɨ àmɨ kɨ bíbhálé sè dre. Mɨ̀ adré dɨ kisùá ngɨ́nɨ?» Dɨ àyɨ títí nda ɨ̀ dré tà ŋòzo akódhɨ dri kɨtswálé dràdrà sè.

65 Gò àyɨ kɨ àruka ɨ̀ dré ngàzo adrélé tùsú lufú akódhɨ mi. Ɨ̀ dré akódhɨ nɨ mì dròzo gò, adrézó akódhɨ nɨ tisì, adrézó tàá drá dhɨ: «Mɨ́ longó rè tà pròfétà ro ká!» Gò tépelò lɨkɨ́bhá ɨ̀ dré kpà akódhɨ nɨ dòzo, adrélé mì tosálé.

Pétèró gà Yésu rè

(À kònò kpà Màtáyò 26:69-75; Lúkà 22:56-62; Yòwánɨ̀ 18:15-18, 25-27)

66 Lókyá nda sè dhɨ, Pétèró tá ɨ́na tàbhu na, bhàꞌálé nda na. Gò mvátòkó àlo kòwánà kɨ kàdrɨ̀ nɨ màrábà ro dhɨ dré atsázó 67 Pétèró nɨ no adréràꞌa àtsɨ́ yo. Dré akódhɨ nɨ nòzo dɨ̀ɨɨ́ gò, tàzoá dhɨ: «Mɨ tá kókpà túmä́ní Yésu Nàzàrétà lésè dhɨ be.» 68 Dɨ, Pétèró dré ɨ́na tà nda nɨ gàzo rè, tàzoá dhɨ: «Má nì ngalè mɨ́ adré àdho tà ta ya dhɨ ko.» Gò dré ngàzo pfòle bhàꞌálé nda ꞌásè, áyɨ totó láti adrézó afɨ́lé dhɨ ꞌá. Gbǎ kòdhwa, àgólòwa dré tsírà bhèzo.

69 Mvátòkó nda kònò akódhɨ kònàle dre dhɨ, dré gòzo tàá móndyá adrébhá tá akódhɨ làga dhɨ ɨ dré dhɨ: «Dhya kòndɨ àyɨ kɨ àlo ꞌɨ!» 70 Dɨ Pétèró dré gòzo tódhyá tà nda nɨ ga rè.

Gí ko, àyɨ adrébhá tá Pétèró làga nda ɨ̀ dré tàzoá drá dhɨ: «Mɨ àyɨ kɨ àlo ꞌɨ bàti! Tàko ko, mɨ kókpà móndɨ́ angálépi Gàlìláyà lésè dhɨ ꞌɨ.» 71 Dɨ Pétèró dré ngàzo mòndrà sɨ, tàzoá dhɨ: «Tátrɨ́trɨ́ kàdré má dri, má kàdré kɨnzò ta dhɨ! Má nì agó mɨ̀ dré adrézó tà nɨ nɨ ta kòdhɨ ko!» 72 Gbǎ kòdhwa, àgólòwa dré gòzo tsírà bhe vésè nɨ rì sè. Gò kúlí Yésu dré tá tàle Pétèró dré dhɨ dré agázó lána. Tà tá dhɨ: «Drìdrì àgólòwa dré dra tsírà bhèzo vésè be rì dhɨ kandrá dhɨ, mɨ́ nɨ áma ga vésè be na.» Gò Pétèró dré dhèzo adrélé ngòle.

* 14:3 14:3 Àlàbásterè kònɨ̀dhɨ, kɨ́rà kemve kpɨ́rɨ́kpɨ́rɨ́ làgɨ́ be kàdrɨ̀, adrézó mòlàngɨ̀ ledé ásà dhɨ ꞌɨ. † 14:3 14:3 Náradà kònɨ̀dhɨ, dò àlo tàdzí be dóro ɨ̀ndɨ̀ làgɨ́ be kàdrɨ̀, adrézó màlásɨ̀ ladhɨ́ ásà dhɨ ꞌɨ. ‡ 14:5 14:5 À adré tá làfa lòꞌwa kònɨ kɨ rú zi «dènárì». Dènárì kámá-na kònɨ ɨ tá làfa adrélé fèle móndɨ́ àlo dré àzí ꞌòle kóná àlo sè dhɨ tí dhɨ ꞌɨ. § 14:24 14:24 À kònò Pfòma 24:8; Yèrèmɨ́yà 31:31-34. * 14:27 14:27 À kònò Zàkàrɨ́yà 13:7.